Образ Ієшуа в романі Майстер і Маргарита
27 січня 2025 р.•
Ієшуа Га-Ноцрі — один з найважливіших персонажів роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Цей бродячий філософ, який проповідує ідеї добра та справедливості, є центральною фігурою в романі Майстра про Понтія Пилата.
Зовнішність та перші враження
Ієшуа постає перед читачем як звичайний бродячий філософ, який не має постійного місця проживання. Його зовнішність не викликає особливого захоплення — він виглядає як типовий мандрівник того часу.
Однак саме ця звичайність робить його особливим. Він не намагається вражати зовнішністю, а зосереджується на своїх ідеях та переконаннях.
Його простота та щирість контрастують з офіційною помпезністю релігійних лідерів того часу.
Філософія та переконання
Ієшуа проповідує ідеї добра, справедливості та любові до ближнього. Його філософія базується на вірі в природну доброту людини та можливість її переродження.
Він вважає, що всі люди добрі по своїй природі, а зло — це лише результат невігластва та страху. Ця ідея стає центральною в його вченні.
Його слова про те, що «всі люди добрі», викликають сумніви навіть у Понтія Пилата, який бачить у світі багато зла та несправедливості.
Взаємодія з Понтієм Пилатом
Сцена розмови між Ієшуа та Понтієм Пилатом є однією з найважливіших у романі. Вона показує конфлікт між владою та істиною, між страхом та сміливістю.
Ієшуа не боїться говорити правду навіть перед лицем смерті. Він відмовляється від компромісів та готовий прийняти будь-які наслідки своїх слів.
Його вплив на Пилата настільки сильний, що прокуратор навіть намагається врятувати його, але врешті-решт піддається тиску обставин.
Символічне значення
Ієшуа символізує вічні ідеали добра, справедливості та істини. Він є уособленням того, що не може бути знищено навіть смертю.
Його образ показує, що справжня сила полягає не у фізичній могутності, а у моральній перевазі та вірі в свої ідеали.
Він також символізує можливість прощення та спокути, оскільки навіть після смерті він не звинувачує тих, хто його засудив.
Роль у загальній структурі роману
Ієшуа є центральною фігурою в романі Майстра, який пише про події в Єрусалимі. Через цей образ Булгаков досліджує вічні питання про добре та зле, про владу та істину.
Його історія паралельна до історії Майстра — обидва вони є жертвами несправедливості, але зберігають свою гідність та віру в істину.
Через образ Ієшуа автор показує, що справжня творчість та істина не можуть бути знищені навіть найсильнішими ворогами.