Олександр Лукашенко: детальна біографія — ранні роки, шлях до влади, президентство, внутрішня та зовнішня політика
8 серпня 2025 р.

Олександр Григорович Лукашенко (нар. 30 серпня 1954, Копись) — білоруський державний діяч, який очолює Республіку Білорусь з 1994 року. Його правління пов'язане з централізацією влади, держконтролем економіки та тісною інтеграцією з РФ.
Ранні роки та освіта
Навчався у Могильовському педагогічному інституті (історія) та Білоруській сільськогосподарській академії (економіка). Служив в армії, працював у комсомольських і партійних структурах, а також у сільгоспкооперативах.
У пізні 1980-ті очолював радгосп; виробничий досвід та партійна школа забезпечили адміністративні компетенції та дисциплінарний стиль управління.
Політичний старт і вибори 1994 року
У 1990 став депутатом Верховної Ради БРСР; очолював антикорупційну комісію. На тлі економічної кризи та суспільного запиту на порядок переміг на перших президентських виборах у 1994 році.
Початковий курс включав посилення виконавчої влади й збереження значної частки державної економіки. Політична система швидко перейшла до моделі з домінуванням президента.
Еволюція президентства
У 1996 році, після конституційної реформи, отримав розширені повноваження; вибори 2001, 2006, 2010, 2015 та 2020 супроводжувалися критикою з боку міжнародних організацій щодо стандартів демократії.
Економічна політика базувалася на держсекторі та субсидіях із РФ; періоди зростання змінювалися кризами. Держава зберігала контроль над ЗМІ, профспілками та ключовими підприємствами.
Протести 2020 року та репресивна політика
Після оголошення результатів виборів 2020 року країною прокотилися масові протести. Правоохоронні органи застосовували силові методи; зафіксовано численні затримання та переслідування опозиції й медіа.
Кризу супроводжували санкції ЄС, США та інших країн; у внутрішній політиці посилилися обмеження для громадянського суспільства, НУО та незалежної журналістики.
Зовнішня політика та безпека
Орієнтація на союз із Росією в рамках Союзної держави, участь в ОДКБ і ЄАЕС; водночас періодично намагався балансувати відносини з ЄС і сусідами задля економічних вигод.
Після 2014 і особливо з 2022 року Білорусь стала майданчиком і логістичним плацдармом для російської агресії проти України, що спричинило нові санкції та міжнародну ізоляцію.
Оцінки та спадщина
Діяльність Лукашенка оцінюється неоднозначно: прихильники апелюють до стабільності й соціальних гарантій, критики — до порушень прав людини, залежності від РФ та обмеження політичної конкуренції.
Для дослідників пострадянського простору його правління — приклад авторитарної модернізації з обмеженням громадянських свобод і високою роллю силових інститутів.