Аналіз вірша «Перша колискова» Миколи Вінграновського

31 жовтня 2025 р.•

«Перша колискова» Миколи Вінграновського — це ніжний ліричний твір, у якому поєдналися материнська любов, турбота про майбутнє дитини та глибокий патріотизм. Це колискова, що не лише заколисує немовля, а й закладає в його душу любов до рідної землі.

Текст вірша «Перша колискова»

Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.
В теплих снах ідуть в поля жита,
і зоря над ними йде висока.
Рідна Україна. Світ природи

Спи, моя гіллячко голуба,
Тихо в моїм серці і щасливо.
За вікном хлюпочеться плавба
Твоїх літ і долі гомінливої.

Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина...
Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.

Хай вона не спить в тобі повік,
Бо вона — для тебе і для світу...
Люлі, мій маленький чоловік,
Капле сон сріблястий з верховіту...

Літературний паспорт вірша

Автор: Микола Степанович Вінграновський

Жанр: поезія, колискова пісня

Рід літератури: лірика

Вид лірики: патріотична лірика

Форма викладу: монолог (звертання матері до дитини)

Віршовий розмір: чотиристопний хорей

Римування: перехресне (ABAB)

Композиція: чотири строфи, кожна з яких розкриває новий аспект материнських почуттів

Тема: любов і турбота батьків про дитину

Ідея: нерозривне поєднання майбутнього дитини та рідної землі

Основна думка: найцінніший скарб — це діти; у дитині має жити Україна

Образ: центральним є образ матері, сповненої мрій та думок про майбутню долю дитини

Художні засоби вірша

Епітети — ніжність та тепло:

дитино золота — найдорожча, найціннша
тривого кароока — очі повні тривоги (авторський неологізм)
гіллячко голуба — ніжна, як гілочка
долі гомінливої — доля, повна подій
сонна яворина — дерево, що засинає
в теплих снах — приємні, затишні сни
зоря висока — світла, далека зоря
маленький чоловік — дитина, майбутній дорослий
сон сріблястий — чистий, світлий сон

Метафори — оживлення світу:

«Ідуть в поля жита» — жито рухається, живе
«Зоря над нами йде» — зоря ходить, супроводжує
«Тіні сплять і сонна яворина» — природа засинає разом з дитиною
«Капле сон сріблястий» — сон падає краплями, як роса
«За вікном хлюпочеться плавба твоїх літ» — життя тече, як вода

Персоніфікації:

«тривога кароока» — тривога з каріми очима
«зоря йде» — зоря рухається, супроводжує
«спи, моя гіллячко» — звертання до дитини, як до гілочки
«тіні сплять» — тіні живі, засинають

Порівняння:

«Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна»

Найсильніше порівняння вірша: як відображення неба у воді Дніпра, так Україна має відображатися в душі дитини.

Образ матері та дитини

Мати — носій любові та тривоги:

Мати називає дитину найніжнішими словами: «дитино золота», «гіллячко голуба», «дитинко», «маленький чоловік». Кожне звертання сповнене ніжності.

Але у материнських почуттях є й тривога: «тривого кароока», «долі гомінливої». Мати розуміє, що життя дитини буде непростим, повним подій та випробувань.

Дитина — майбутнє України:

Центральна ідея колискової — дитина не просто особистість, а носій національної ідентичності:

«Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.
Хай вона не спить в тобі повік,
Бо вона — для тебе і для світу...»

Мати хоче, щоб Україна «не спала» у дитині — тобто завжди була живою, активною, присутньою у її свідомості. Україна існує не лише сама по собі, а й через кожну дитину, кожну людину.

Патріотичний зміст колискової

«Перша колискова» — це не просто пісня для немовляти. Це програма виховання справжнього українця:

Любов до землі:

«В теплих снах ідуть в поля жита,
і зоря над ними йде висока.
Рідна Україна. Світ природи»

Вже у снах немовля бачить поля жита, зорю — символи рідної землі. Природа України — перше, що має побачити дитина.

Зв'язок з Дніпром:

«Та як небо в нашому Дніпрі» — Дніпро названий «нашим», підкреслюючи приналежність. Річка — не просто географічний об'єкт, а частина національної ідентичності.

Україна — місія дитини:

«Бо вона — для тебе і для світу»

Україна існує не лише для дитини, а й для світу. Дитина має стати провідником України у світ, її представником, носієм її цінностей.

Символіка образів

Жито — символ достатку, хліба, землеробської праці

Зоря — символ надії, світла, майбутнього

Дніпро — символ України, її серце, водна артерія

Небо у Дніпрі — відображення вищого у земному, єдність неба і землі

Україна у дитині — відображення країни в душі людини, національна свідомість

Яворина — дерево, символ української природи

Сріблястий сон — чистий, світлий, без тривог сон

Ці символи створюють багатошаровий поетичний світ, де материнська любов переплітається з любов'ю до Батьківщини.

Особливості жанру колискової

Вінграновський зберігає традиційні ознаки колискової пісні:

Повтор слова «спи»: «Спи, моя дитино... Спи, моя гіллячко... Спи, моя дитинко...» — це створює заколисувальний ритм
Ніжні звертання: дитино, гіллячко, дитинко — зменшувальні форми
Монотонний ритм: чотиристопний хорей імітує колихання колиски
Заспокійливі образи: «тихо в моїм серці», «тіні сплять», «сонна яворина», «капле сон»
Традиційне «Люлі»: «Люлі, мій маленький чоловік»

Але Вінграновський виходить за межі традиційної колискової, додаючи глибокий філософський і патріотичний зміст. Це не просто пісня для сну — це заповіт матері дитині.

Значення вірша

«Перша колискова» — це вірш про те, що виховання патріота починається з колиски. Любов до Батьківщини не прищеплюється у школі — вона закладається матір'ю з перших днів життя.

Вірш вчить:

Батьківська любов нерозривно пов'язана з любов'ю до Батьківщини
Виховання українця починається з народження
Діти — це майбутнє України, її носії
Національна свідомість має бути невід'ємною частиною особистості
Любов до природи рідного краю — основа патріотизму

«Перша колискова» — це заповіт кожній матері: вихов��й свою дитину так, щоб у ній не спала Україна. Бо саме через таких дітей, у яких живе любов до рідної землі, Україна існуватиме «для себе і для світу».