Полліанна: характеристика героїв

Коротка характеристика героїв твору Полліанна допоможе розкрити образи персонажів, визначити їх риси характеру. Всі герої твору змінилися завдяки дівчинці, вони стали щасливіше та добріше.

Головні герої

Полліанна Уіттіер — головна героїня. Їй 11 років. Радісна, добра, компанійська, оптимістка. Ця маленька дівчинка діє на хворих краще за шестиквартову пляшку тонізуючих ліків. І тільки вона здатна розвіяти кепський настрій містера Пендлтона.
Міс Поллі Харрингтон — тітка Поліанни. Сувора, спокійна, холоднокровна. Навчилася радіти. Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась.
Кухарка Ненсі — служниця тітки Поллі. Хороша і чуйна.
Садовник Том — добрий, працьовитий, уважний.
Водій Тімоті
Джиммі Бін — 10 років, сирота. Гордий, правдивий, вдячний. Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку ну, звичайну щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю. Дарма. Що тобі ще сказати? на цих словах голос хлопчика здригнувся.
Містер Джон Пендлтон — багатий, некомунікабельний, серйозний, закритий. Закоханий в матір Поліанни. Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала.
Лікар Чілтон — одинокий, добросердий і чуйний. Закоханий в тітку Поллі. Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима.

Другорядні герої

  • Місіс Сноу — інвалід, яку навідувала Поліанна. До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива. От тільки її доньки по-людськи шкода, бо змушена доглядати за нею.
  • Її донька
  • Пастор Пол Форд
  • Удова місіс Бентон
  • Місіс Пейсон
  • Місіс Тарбел

Зміни в житті героїв завдяки Полліанні

Ненсі — завжди привітна, турботлива, чуйна, люб'язна, але не любила свого імені та ранки по понеділках. Полюбила своє ім'я, адже Полліанна вміла проводити аналогії, порівняння, завжди знаходити щось хороше.
Садівник Том — не може розпрямити спину через хворобу і старість. Йому не треба нахилятися, щоб просапувати, бо він і так уже зігнутий.
Місіс Сноу — дратівлива, вразлива, сердита хвора жінка, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна. Стала терпимою, уважнішою до оточуючих, дозволяла відчиняти вікна і пускати сонячне проміння в оселю, розчісувати своє кучеряве волосся, робити різноманітні зачіски, прикрашені свіжими трояндами, знайшла для себе корисне заняття в'язання речей для інших.
Джон Пендлтон — замкнутий, похмурий, мовчазний, одинокий. Став цікавою, привітною людиною. Його життя набуло сенсу, стало яскравим, веселим, повноцінним, прагнув дитячої присутності у своїй домівці. Знайшов сенс життя, родину, став привітним і співчутливим завдяки спостережливості Полліанни, її вірі в людину, прагненню допомогти саме вона запропонувала усиновити Джиммі, зробивши таким чином щасливими одразу двох людей.
Джиммі — сумний, зневірений, бездомний, хотів мати батьків, сім'ю і будинок. Завдяки Полліанні у нього з'явилися друзі, надія на краще життя, його усиновив Дж.Пендлтон.
Священик Пол Форд — був засмученим, у розпачі, писав проповіді, розпочинаючи їх словами Горе вам. Зрозумів, які проповіді треба читати людям, щоб припинити їх сварки, плітки, егоїстичну поведінку, навчити робити добро; Полліанна цьому посприяла, розповівши про свого татка-місіонера, його дослідження біблійних текстів радості. Усвідомив свою місію, роль у житті мешканців міста і починав проповіді так: Радійте, люди.
Лікар Чилтон — завжди привітний, добрий, чуйний, але одинокий і нещасний, адже кохав якусь жінку, з якою їх розділяло давнє непорозуміння. Знайшов своє сімейне щастя, адже за нього вболівала Полліанна, підштовхувала його до думки, що йому потрібна сім'я.
Вдова Бентон — тужила за померлим чоловіком і вбиралася лише в чорне. Змогла вгамувати душевний біль і прикрасила себе блакитним бантом.
Місіс Пейсон — сварилася з чоловіком і хотіла розлучення. Вирішила заради дітей помиритися з чоловіком.
Тітка Поллі — сувора, холодна, стримана, з почуттям обов'язку, пунктуальна, нещасна, сумна, одинока. Завдяки спілкуванню з Полліанною стала турботливою, доброю, чуйною тіткою, яка дозволяла собі розпускати довге волосся, чепуритися, плакати, гратися в радість і бути щасливою заміжньою жінкою.

Коментарі