Казка «Про жар-птицю та вовка»: читати українську народну казку

31 жовтня 2025 р.•

Українська народна казка «Про жар-птицю та вовка» показує, що добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть чарівні помічники. Головний герой — молодший брат, якого називали дурнем, але саме він виявився найрозумнішим, найдобрішим і найхоробрішим.

Казка «Про жар-птицю та вовка» — читати повністю

Було у одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже:

— Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди хочете.

От пригнали ті табуни; почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганшого коня. Зібравшись, виїхали вони усі троє однією дорогою.

Їдуть та їдуть. Коли дивляться — стоять три стовпи і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На тих стовпах було щось написано; вони і під'їхали прочитати:

На однім стовпі: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»
На другім: «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»
На третім: «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть»

Поїхали вони: старший по тій дорозі, що сам буде ситий, а кінь голодний; середульший по тій, що сам буде голодний, а кінь його ситий, а менший, дурень,— по тій, що вовк коня з'їсть.

Зустріч з вовком:

Тільки що менший трохи проїхав, іде вовк назустріч йому і каже:

— Злазь з коня, я його з'їм!

Нічого робити — узяв дурень сідло на плечі та й пішов собі дорогою, а коня покинув. Коли це доганяє його знову той же самий вовк:

— Сідай,— каже,— на мене і кажи, куди тебе везти?

А дурень йому відповідає:

— Вези куди сам знаєш!

Перше завдання — жар-птиця:

Привіз його вовк у великий ліс, а посеред того лісу стояла хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже вовкові:

— Як би мені украсти цю птицю?

— Іди,— каже йому вовк,— та полізь по стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо бери клітку.

Пішов дурень, зліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку — коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі і кажуть:

— Коли хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня до половини золотого, до половини срібного.

Друге завдання — чарівний кінь:

Поїхали знову на вовку. Привіз вовк дурня у ліс, де стоять кам'яні конюшні, а в конюшнях іржуть коні. Вовк каже:

— Іди в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву.

Пішов дурень у конюшню та й забув знову, бере коня за уздечку, а удила брязь-брязь… Вискакують сторожі:

— Привези нам панну, що живе за сім верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня.

Третє завдання — красна панна:

Поїхали. Вовк привіз його в дубовий гай. По горі ходить панна з дівчиною-слугою. Вовк навчив, що робити:

— Попроси у неї води. Вона пошле дівку, а ти хапай панну і тікай.

Так дурень і зробив — украв панну. Вовк перекидався то панною, то конем, і так дурень отримав і коня, і жар-птицю, і справжню панну.

Зрада братів:

Дурень приїхав на те місце, де три дороги сходяться. Сів відпочити й заснув, хоч панна просила не спати. Під'їхали брати, убили його, а коня, жар-птицю і панну забрали собі.

Воскресіння:

Прибіг вовк, змусив сороку принести цілющої й живущої води. Полив дурня — той ожив:

— Та й довго ж як я спав,— каже дурень.

— Якби не я, заснув би ти навіки,— обізвавсь вовк.

Щасливий фінал:

Приїхав дурень додому. Кінь, жар-птиця і панна кинулися до нього — вони впізнали справжнього господаря. Панна розповіла правду. Дурень одружився з нею, братів простив, а вовкові зжарив цілого барана.

Характеристика героїв

Дурень (молодший брат):

Добрий — довірливий, не підозрює зла
Хоробрий — обрав найнебезпечнішу дорогу
Слухняний — виконував поради вовка (майже завжди)
Щедрий — нагородив вовка бараном
Прощаючий — простив братів, що його вбили
Шанує матір та батька — не забуває про рідних
Чому його звали дурнем? — не через дурість, а через простоту, довірливість

Старші брати:

Хитрі, але підступні — вибрали легкі дороги
Заздрісні — позаздрили успіху молодшого
Жорстокі — вбили рідного брата
Брехливі — видавали чужі заслуги за свої

Вовк:

Чарівний помічник — з'їв коня, але став вірним другом
Мудрий — давав правильні поради
Вірний — врятував дурня від смерті
Чарівник — міг перекидатися на панну, коня
Добрий — допомагав безкорисливо (майже)

Жар-птиця:

Чарівна істота — сяє, як вогонь
Співає — її пісні зачаровують
Вірна — впізнала справжнього господаря

Панна:

Красива — красна дівиця
Мудра — попереджала дурня про небезпеку
Вірна — розповіла правду про братів
Вдячна — вийшла заміж за рятівника

Символіка казки

Три брати:

Старший — егоїзм (думає лише про себе: «сам ситий»)
Середній — байдужість (думає про коня, не про себе, але також обмежено)
Молодший — самопожертва (обрав найнебезпечніший шлях)

Три дороги:

Легкий шлях — «сам ситий» — егоїзм
Важкий шлях — «сам голодний» — аскетизм
Небезпечний шлях — «вовк коня з'їсть» — ризик, але винагорода

Жар-птиця:

Символізує мрію, щастя, красу, до якої важко дістатися.

Вовк:

Символізує долю, вищі сили, що допомагають тим, хто не боїться ризикувати.

Троє випробувань:

Украсти жар-птицю — не вийшло
Украсти коня — не вийшло
Украсти панну — вийшло

Це показує: не все дається відразу, треба терпіти, вчитися на помилках.

Смерть і воскресіння:

Дурень помер і воскрес — це символ перетворення, народження нової, кращої людини.

Чому казка називається «Про жар-птицю та вовка»?

Жар-птиця — це мета, те, до чого прагне герой.

Вовк — це помічник, без якого герой не досяг би мети.

Разом вони символізують мрію та допомогу долі. Мрія важлива, але без вірного друга (помічника) її важко здійснити.

Мораль казки

Чого вчить казка:

Не бійся ризикувати — дурень обрав найнебезпечніший шлях і виграв
Слухай мудрих порад — коли слухав вовка, все виходило
Не завидуй іншим — заздрість братів призвела до вбивства
Прощай — дурень простив братів
Добро перемагає зло — головна мораль
Вірність винагороджується — кінь, птиця, панна впізнали справжнього господаря
Будь вдячним — дурень нагородив вовка

Чому «дурень» виграв?

Він не був жадібним (обрав погого коня)
Він довіряв долі (поїхав найнебезпечнішою дорогою)
Він був добрим (вовк йому допоміг)
Він прощав (простив братів)
Він був вдячним (нагородив вовка)

Насправді він не дурень, а найрозумніший — бо розумів головне: доброта, вірність, прощення важливіші за хитрість.

Структура казки

Експозиція: У царя три сини, вони просяться у мандри.

Зав'язка: Троє братів обирають різні дороги.

Розвиток дії:

Вовк з'їдає коня, стає помічником
Спроба украсти жар-птицю — невдача
Спроба украсти коня — невдача
Крадіжка панни — успіх
Вовк перекидається, допомагає отримати все

Кульмінація: Брати вбивають дурня.

Розв'язка: Вовк воскрешає дурня.

Фінал: Правда перемагає, дурень одружується з панною, стає царем.

Актуальність казки сьогодні

Казка вчить важливих життєвих уроків:

Не суди по зовнішності — «дурень» виявився найрозумнішим
Довіряй долі — найнебезпечніший шлях може бути найкращим
Цінуй друзів — вовк врятував життя
Не заздри — заздрість знищує душу
Прощай — це сила, а не слабкість
Будь вдячним — добро повертається