"Причинна": аналіз балади Тараса Шевченка
27 січня 2025 р.•
Балада "Причинна" Тараса Шевченка, написана в 1837 році, належить до романтичної літератури та є одним з найвідоміших творів автора. Твір розповідає про трагедію дівчини, яка через розлуку з милим божеволіє (стає причинною) і гине від рук русалок.
Паспорт твору
Автор: Тарас Шевченко
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: балада
Напрям (течія): романтизм
Рік написання: 1837
Віршування: балада починається чотиристопним ямбом, далі коломийковим розміром (4 + 4 + 6 складів), потім чотиристопним амфібрахієм, змішуючи різні розміри
Римування: змішане, перехресне та суміжне
Тема та ідея
Тема: розповідь про трагедію дівчини, яка через розлуку з милим божеволіє (стає причинною) і гине від рук русалок. Зображення вірного кохання, розлуки і смерті закоханих.
Ідея: возвеличення здатності до щирого чистого почуття і вірності йому, водночас засудження жорстокості злого світу, де неможливо його (почуття) зберегти. Основна думка: несила подолати фатум.
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви сили кохання, що веде до загибелі, приреченості нещасливого кохання, розлуки та вірності, народних вірувань та містичних уявлення (доля, ворожіння, нечиста сила), природної гармонії.
Композиція та сюжет
Балада складається з умовних 7 частин, які відділені одна від одної структурно й ритмічно:
Експозиція — пролог, знайомство з дівчиною, яка через ворожіння втрачає розум і бродить самотньо вночі лісом на Дніпрі, де раніше зустрічалася з коханим.
Зав'язка — очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу; вона тужить, адже думає, що парубок згинув.
Кульмінація — смерть героїв: із води виходять на місяці погрітись русалоньки, побачивши сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її до смерті; а на ранок повертається знесилений козак додому, бачить любу під деревом, гадає — спить, але, зрозумівши, що та заснула навіки, з горя розбиває голову.
Розв'язка — епілог, поховання закоханих: тіла знаходять подруги покійної; громада ховає їх, проте ніхто, крім птахів, що співають на могилах, не в змозі пояснити, які були обставини смерті молодих.
Символіка та образна система
Герої стають частиною романтичної природи: пару поховано в житі; соловейко щебече та зозуля кує літа закоханим, ніби вони живі; в головах у дівчини посаджено червону калину, а на могилі козака — ялину та явір (атрибути чоловічої та жіночої гармонії).
Русалки — фантастичні істоти, що символізують нечисту силу, яка знищує закоханих.
Дніпро — символ місця, де закохані зустрічалися та де сталася трагедія.
Дуб — дерево, на якому дівчина виглядала коханого.
Художньо-стильові особливості
Балада має чітку структуру, де різні частини відрізняються ритмічно та стилістично. Використання різних віршових розмірів створює динаміку та емоційну напругу. Твір насичений народними віруваннями та містичними образами, що характерно для романтичної балади.
Коментарі