«Різдвяна пісня в прозі»: аналіз і паспорт твору

• Автор: Чарльз Діккенс.
• Рік написання: 1843.
• Літературний рід: епос.
• Жанр: різдвяна повість з елементами фантастики.
• Тема: показ моральної руйнації людини, одержимої багатством, та можливість внутрішнього відродження.
• Ідея: уславлення милосердя, людяності, здатності співчувати; засудження влади грошей.
• Художній напрям: реалізм з романтичними й фантастичними вкрапленнями.

Ебенезер Скрудж — втілення скупості й холодності, людина, яку потрібно «розморозити» силою співчуття.

Духи Різдва (Минулого, Теперішнього, Майбутнього) — моральні наставники, що демонструють наслідки виборів героя.

Джейкоб Марлі — привид компаньйона, попередження про неминуче покарання за байдужість.

Боб Кретчит, його сім’я та племінник Фред символізують щирість, родинне тепло й здатність бути щасливими навіть у злиднях.

• Влада грошей та моральна самотність.
• Сімейні цінності й духовні пріоритети.
• Гріх, каяття та порятунок.
• Соціальна нерівність і співчуття до бідняків.

Діккенс поєднує реальне (Лондон, контора Скруджа, побут бідняків) із фантастичним (подорожі в часі, привиди, видіння власної могили), щоб показати психологічну трансформацію героя.

Ключові думки, на які наголошує автор: спокута можлива, милосердя дорожче за прибуток, Різдво — час добрих справ, а справжнє багатство вимірюється любов’ю та солідарністю.

Композиція: І строфа — реалістичний портрет Скруджа; ІІ–IV строфи — фантастичні подорожі з духами; V строфа — переродження героя.

Сюжетні етапи: експозиція (контора «Скрудж і Марлі»), зав’язка (візит привида Марлі), розвиток (мандрівки з духами), кульмінація (видіння могили), розв’язка (щедрий і веселий Скрудж).

Коротко: жорстокий і скупий Скрудж переживає різдвяну ніч із трьома духами, бачить минуле, теперішнє та можливе майбутнє, кається й починає жити для інших.