Аналіз літописної оповіді «Розгром Ярославом печенігів. Похвала книгам»
2 вересня 2025 р.•
«Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» — фрагмент із «Повісті временних літ», що розповідає про князя Ярослава Мудрого, його перемогу над печенігами та розбудову Києва. Особливу цінність становить філософське роздумування літописця про значення книг і освіти.
Загальна характеристика
Джерело: «Повість временних літ» (Літопис руський)
Час подій: 1036–1037 роки
Автор літопису: літописець Нестор (традиційно)
Головний герой: князь Ярослав Мудрий
Тема: розгром печенігів, розбудова Києва, прославлення книжної мудрості.
Розгром печенігів (1036 рік)
Коли Ярослав перебував у Новгороді, печеніги оточили Київ. Князь швидко зібрав військо: варягів, слов'ян, новгородців.
Ярослав побудував військо стратегічно:
- У центрі — варяги (найдосвідченіші воїни)
- Праве крило — кияни (місцеві захисники)
- Ліве крило — новгородці
Битва відбулася на тій горі, де потім Ярослав збудував собор Святої Софії.
«Почалася жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав.»
Печеніги втекли, багато потонули в річках. Після цієї поразки печеніги більше не нападали на Київ.
Будівництво Києва (1037 рік)
Після перемоги Ярослав розпочав велике будівництво:
- Золоті ворота — парадний вʼїзд у місто
- Собор Святої Софії — головний храм Київської Русі
- Монастирі Святого Георгія та Святої Ірини
- Церкви в інших містах і селах
Ярослав перетворив Київ на один із найпрекрасніших міст Європи.
Це був час розквіту Київської Русі — культурного, духовного, політичного.
Похвала книгам
Найважливіша частина оповіді — філософське роздумування літописця про значення книг.
Ярослав любив книги: «читав їх часто і вдень і вночі». Він зібрав багато скорописців, які перекладали грецькі книги на слов'янську мову.
Метафора про книги: літописець порівнює три покоління князів з землеробством:
- Володимир — зорав землю (хрестив Русь)
- Ярослав — засіяв книжними словами (розвинув освіту)
- Нащадки — пожинають плоди (користуються мудрістю книг)
Хвала книгам: «Книги — мов ріки, які напоюють собою весь світ; це джерело мудрості, у книгах — бездонна глибина.»
«Велика-бо користь від навчання книжного... У книгах — світило мудрості.»
Літописець підкреслює: читання книг — це бесіда з Богом і найм��дрішими людьми.
Образ Ярослава Мудрого
Ярослав постає як мудрий правитель, воїн і просвітитель.
Він не лише захищає державу мечем, а й будує її духовно — через книги, освіту, храми.
Ярослав розумів: справжня сила держави — у мудрості, освіченості народу.
Прізвисько «Мудрий» він отримав саме за любов до книг і турботу про освіту.
Значення твору
Ця оповідь — одна з найважливіших у «Повісті временних літ».
Вона показує Київську Русь часів розквіту — сильну державу з розвиненою культурою.
«Похвала книгам» — перший в українській літературі гімн освіті, знанням, мудрості.
Твір виховує повагу до книги, до навчання, до історії свого народу.
Літописна оповідь нагадує: сила народу не лише у мечі, а й у книзі, у знаннях, у духовності.
Коментарі