«Розвивайся ти, високий дубе...» аналіз
27 січня 2025 р.•
Вірш І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе...» написаний у дусі народної пісні. Він має таку структуру й образи, які характерні для усної народної творчості. У творі звучать заклики, близькі народові, наведено загальновідомі факти з історії України, означено шляхи боротьби народу за своє майбуття.
Паспорт твору
Автор — Іван Франко
Рік написання — 17 березня 1883
Вид лірики: громадянська
Жанр: вірш-алегорія
Збірка — «З вершин і низин». Цикл — «Україна»
Тема: віра в майбутнє своєї нації
Ідея революції: заклик єднатися, щирою працею відродити матір-вітчизну
Основна думка: боротьба українського народу за свої соціальні й національні права
Провідний мотив — віра у світле майбутнє України та її народу, заклик до єднання, до щирої праці, яка відродить матір-вітчизну
Віршовий розмір та римування
Віршовий розмір — п'ятистопний хорей, що чергується з тристопним. Але наявність пірихіїв та порушення ритму у четвертому рядку демонструє тяжіння до фольклорних форм, для яких таке явище властиве.
Використання близької до фольклорної форми дає змогу точніше зрозуміти підтекст.
Римування: паралельне (суміжне).
Композиція твору
Твір починається окличним реченням-звертанням, у якому поет наголошує на тому, що скоро прийде весна красна, символ оновлення життя. Ось тоді Україна встане з колін, вільна і щаслива, єдина, непомежована, пригорне теплою рукою своїх дітей.
Поет низкою риторичних питань запитує і стверджує думку про те, шо українці вже достатньо «наслужились Москві і ляхові» і вже багато наточилось «братерської крові».
Рефреном звучать слова-заклики до високого дуба — розвиватися, бо вже скоро буде весна красна, до українських людей — вставати, єднатися та брататися «в товариство чесне». Тільки тоді в щирих трудах «Вкраїна воскресне!»
Образи твору
Центральний образ твору — це образ матері-України. Поет показує її як матір, яка зможе приголубити всіх своїх дітей, коли вони єднаться та почнуть працювати разом.
Дуб — символ сили, духовної міці українського народу. Це образ-символ, який показує потенціал нації до розвитку та зростання.
Весна — пора оновлення, символ нового життя, свободи та незалежності. Цей образ пов'язаний з надією на краще майбутнє для України.
Художні засоби
Народний психологічний паралелізм: картина весняного розквіту — картина розквіту України; дуб — символ сили, духовної міці; весна — пора оновлення; отже, це образи-символи, характерні для фольклору.
Епітети «тяжкії кайдани»; «славна, вільна, одна, нероздільна Україна»; «тепла рука»; «діти нещасливі, блудні сиротята»; «святеє діло»; «щира дружба» передають емоційне ставлення автора.
Метафори «Україна встане», «щезнуть межі, що помежували», «згорне мати до себе всі діти»; гіперболу «мало наточились братерської крові» використано, аби переконати читача, викликати в уяві знайомі образи й асоціації.
Алюзії на твори Шевченка підкреслюють наступність і спорідненість позицій двох великих поетів у відношенні до України.
Актуальність твору
Іван Франко написав твір у XIX ст., але цей вірш залишається актуальним і за наших часів, адже в ньому йдеться про незалежну, вільну Україну, про єднання й щиру дружбу.
У творі звучать заклики підніматися «на святеє діло, на щирую дружбу» за те, щоб бути «газдою, не слугою» у власній хаті.
Вірш нагадує про важливість єднання українського народу, про необхідність щирої праці для відродження країни, про важливість збереження національної ідентичності та боротьби за незалежність.