«Життя — це сон»: особливості бароко в драмі
17 січня 2025 р.•
У п'єсі Кальдерона «Життя — це сон» утілені провідні світоглядні та художні принципи епохи бароко. Твір яскраво демонструє характерні особливості цього стилю в літературі XVII століття.
Світовідчування бароко в драмі
Риси бароко в драмі Кальдерона «Життя — це сон» полягають у відображенні світовідчування бароко: життя скороминуще, швидкоплинне, в ньому править випадок. Ніякі радості не вічні.
Це світовідчування найяскравіше виражене у знаменитих рядках з п'єси:
«Душа моя, погрезим снова:
Ведь наша жизнь так коротка!
Но грезить будем мы с тобою
Внимательно и осторожно,
Затем, что можем мы проснуться
Тогда, когда всего дороже
Нам будут эти наслажденья…»
Ведь наша жизнь так коротка!
Но грезить будем мы с тобою
Внимательно и осторожно,
Затем, что можем мы проснуться
Тогда, когда всего дороже
Нам будут эти наслажденья…»
Торжество розуму над пристрастями
Яскравою рисою бароко є те, що в результаті головний герой приходить до розумного, виваженого, аристократичного і благородного рішення. Розум і шляхетність — важливі цінності епохи бароко.
Сехисмундо, пройшовши через випробування, усвідомлює:
«…Иль наша слава
На сон похожа до того,
Что мы действительную славу
Считаем ложью и обманом,
А славу, созданную грезой,
Считаем истиной?
Но будь то правда или сон,
Творить добро — вот наш закон:…»
На сон похожа до того,
Что мы действительную славу
Считаем ложью и обманом,
А славу, созданную грезой,
Считаем истиной?
Но будь то правда или сон,
Творить добро — вот наш закон:…»
Поетика контрастів
Мистецтву бароко притаманна схильність до вживання антитези, «поетика контрастів». У драмі «Життя — це сон» наявний цілий ряд стрижневих антитез, які пронизують весь текст твору.
Основні антитези п'єси представлені в антонімічних парах:
- «людина — звір»
- «свобода — неволя»
- «добро — зло»
- «палац — вежа»
- «життя — смерть»
- «колиска — труна»
Філософська проблематика
Центральна тема твору — співвідношення сну і дійсності — типова для епохи бароко. Письменники цього періоду часто зверталися до питань про природу реальності, ілюзорність буття та межі людського пізнання.
Драма ставить фундаментальні питання: що є реальність, а що — сон? Чи може людина змінити свою долю? Ці роздуми характерні для філософії бароко з її увагою до внутрішнього світу людини.
Театральність і видовищність
П'єса демонструє ще одну важливу рису бароко — театральність. Події розгортаються з великим драматичним напруженням, використовуються ефектні сценічні прийоми: таємничі маски охоронців, перевдягання, раптові зміни декорацій.
Композиція твору побудована на контрастах: спокій змінюється бурею, ув'язнення — свободою, жорстокість — милосердям. Така динамічність типова для естетики бароко.