Скіфи Блок аналіз вірша

Рік написання: 1918

Літературний рід: лірика

Жанр: ода

Вид лірики: патріотична

Стиль: символізм

Віршовий розмір: ямб

Римування: перехресне

Композиція: 12 строф

Тема вірша — заклик до миру і злагоди між народами.

Провідні мотиви:

• заклик до миру та спокою
• звеличення незборимих «нащадків скіфів»
• утвердження здатності Росії протистояти Старому Світу
• історична місія Росії як мосту між Сходом і Заходом

Епіграф: цитата з поезії Володимира Соловйова: «Панмонголізм! Хоч назва дика, Та пестить мені слух вона»

Вірш умовно можна поділити на три частини:

1. Перша частина — Росія представлена стримуючим бар'єром між Заходом і Сходом
2. Друга частина — попередження Старому Світу про наслідки війни
3. Третя частина — заклик до миру і єднання

Така композиція підкреслює історичну місію Росії як посередника між цивілізаціями.

Вірш було створено протягом двох днів під впливом подій Першої світової війни. До його написання Блока спонукали переговори російської делегації в Брест-Литовську, спрямовані на вихід Росії з війни і підписання сепаратного договору.

Олександр Блок, який все життя був патріотом своєї країни, дуже близько сприйняв результат цих переговорів і вважав його невдачею і ганьбою для Росії. Це обурення і проявилося в повній мірі при написанні «Скіфів».

У вірші Блок порівнює Росію зі Сфінксом — найзагадковішою та наймудрішою міфічною істотою. Цей образ підкреслює загадковість, мудрість та незбагненність російської душі для європейців.

Поет показує Росію як силу, яка здатна протистояти всьому Старому Світу, але при цьому пропонує йому мир і дружбу. Образ «нащадків скіфів» символізує первісну силу та незборимість російського народу.

Символічними є останні рядки вірша, що звучать як музика, як набат — це останнє запрошення «на братський бенкет праці та світу».

«Скіфи» наповнені патріотичністю, кожне слово в них — вагоме, а весь твір в цілому звучить дещо пафосно, більш нагадуючи собою маніфест. Однак при цьому цей вірш не може нікого залишити байдужим.

Він народжує почуття гордості за свій народ, за Росію, за її багатовікову, багату історію, повну перемог. У віршованій формі поет показав, наскільки сильна, по-варварськи первісна, але в той же час багатостороння, прекрасна і ще не вивчена Росія.

«Скіфи» — це якась декларація сили і готовності Росії у разі потреби дати жорстоку відповідь своїм ворогам, які забули уроки історії і знехтували досвідом попередніх поколінь.

«Скіфи» — сильний, зрілий твір Олександра Блока, який змушує задуматися про необхідність примирення цих двох не схожих світів. В іншому випадку може бути занадто пізно, і один з них припинить своє існування.

Цей вірш став своєрідним маніфестом російської ідентичності та її особливого місця в світовій історії. Він продовжує традицію російської патріотичної поезії, але водночас несе в собі глибоке філософське осмислення ролі Росії в світовому процесі.

Вірш залишається актуальним і сьогодні, оскільки піднімає вічні питання про взаємодію цивілізацій, необхідність миру та взаєморозуміння між народами.