«Собака на сіні»: аналіз
5 жовтня 2025 р.•
Комедія Лопе де Веги «Собака на сіні» розповідає про те, як справжня любов перемагає станові забобони, демонструючи, що справжнє благородство не залежить від походження.
Паспорт твору
Автор - Лопе де Вега
Жанр - комедія
Рік написання - 1618
Головні герої: Діана і Теодоро, багачі Федеріко і Рікардо; Марсела - кохана Теодоро; Трістан - слуга
Головна тема та проблематика
Головна тема твору «Собака на сіні» - кохання, яке стикається з становими бар'єрами. Графиня Діана де Вельфлор закохується в свого слугу-секретаря Теодоро. Дворянська честь і гордість, відчуття приналежності до певного стану і кохання борються в Діані, і це протистояння виступає основною темою комедії і разом з тим поштовхом для розвитку дії твору.
Комедія піднімає серйозну проблему існування станових бар'єрів. Головні герої розділені цими бар'єрами та змушені вводити всіх в оману, аби наблизити власне щастя. У творі стикаються інтереси Діани і її покоївки Марчелли, Теодоро і претендентів на руку Діани Рікардо й Федеріко. Але головним є конфлікт почуття і честі в душі Діани: «В серці, що скипає кров'ю, честь змагається з любов'ю».
Жінка проклинає власну вельможність, що заважає кохати людину, нижчу за становищем у суспільстві. Намагаючись сховати пристрасть під маскою байдужості, Діана спочатку слухає то доводи розуму, то голос серця. Але чим ближче розлука з Теодоро, тим слабші станові мотиви. У фіналі п'єси Діана вирішує вийти заміж за коханого.
Чому така назва?
Назва комедії взята з народної приказки про собаку, яка вилізла на скирту сіна, сама не їсть його і не підпускає корову. Характеризує примхливу людину. Вся біда в тому, що дворянська честь не дозволяє графині Діані де Вельфлор любити безрідного юнака. Ця заборона на почуття вже готова обернути жарт на трагедію.
Діана перетворюється на «собаку на сіні»: з одного боку, вона не може дозволити собі бути з Теодоро, з іншого - не бажає віддавати його Марселі.
Характеристика головних героїв
Діана - заможна сеньйора, вдова. Любов до Теодоро виникає у неї спочатку «з ревнощів»: Теодоро наважився звернути увагу на іншу жінку, в той час, як поруч є вона - визнана красуня! А може вона і раніше в глибині душі була не байдужа до свого гарному й розумному слузі, а його роман з Марселем тільки «проявив» це почуття?
Спочатку для Діани це лише гра, розвага, ще один випадок випробувати силу свого жіночої чарівності. Але поступово, пильніше придивившись до Теодоро і порівнявши його зі своїми знатними женихами, Діана починає по-справжньому любити. І тут жарт загрожує обернутися трагедією, бо на шляху почуття постає її дворянська честь, яка забороняє любити юнака без титулу та звання.
Горда Діана по-справжньому страждає, втрачає рівновагу, робить дурості, компрометує себе і шле прокляття своєї честі. Проклинаючи «людську честь», Діана не розуміє, що мова йде не про честь справжню, а про честь аристократичну, справді є «безглуздою вигадкою», яка не має нічого спільного з поняттям про особисті якості людини, з тим істинним - гідністю, «внутрішнім благородством».
Теодоро - один із головних персонажів комедії. Цей образ безрідного юнака, красивого, розумного, сміливого, гордого тим, що його єдиний батько «мій розум, моя до наук рвучкість, моє перо» втілює ідеал людини. Теодоро - секретар графині, істинний герой - закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього.
Зміни у настрої графині змушують Теодоро протягом усієї дії комедії, то мріяти про щастя з графинею, то шукати втіхи у коханні Марсели. Теодоро має особисті якості людини з глибинною гідністю, «внутрішнім благородством», який викриває вигадку Трістана, не дозволяє будувати щастя на обмані, змушує його - люблячого і улюбленого офіційно визнаного сином графа Людовіко, просити у Діани дозволу поїхати «- Чи не образивши в моїй сеньйорі Любов, і кров, і досконалість».
Марсела - один із трагічних образів комедії, яка із-за примх господині змушена страждати. Спочатку вона відверто раділа своєму щастю - коханню з Теодоро, і тому зміна настрою у господині, а потім і у коханого, примусила її ревнувати, вимагати, терпіти. Вона вірить у повернення свого Теодоро. Кохана називає його «своїм чоловіком», але мрії Теодоро заносять далеко: він вже бачить себе чоловіком графині. Це роздратування обрушується й на саму Марселу. Між закоханими відбувається бурхлива розмова, ініціатором цього стає Теодоро. Щоб відомстити, ображена Марсела починає загравати з Фабіо, усіляко паплюжачи при цьому Теодоро.
Коментарі