Вірш "Солодкий світ". Тематика, ідея, художні особливості
24 травня 2025 р.Вірш «Солодкий світ» Максима Рільського — це поетичне осмислення краси буття та радості життя. Написаний у 1919 році у формі сонету, твір належить до ранньої лірики поета і відображає здатність людини знаходити щастя у простих речах навколишнього світу.
Паспорт твору
Автор: Максим Рільський
Рік написання: 1919
Жанр: сонет
Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її
Ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття
Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях для розуміння та сприйняття «солодкого світу»
Римування: перехресне
Віршований розмір: п'ятистопний ямб
Текст вірша
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце-золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.
Узори надвесняних тонких віт.
Твій погляд, ніби пролісок несмілий.
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий світ.
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Тематика та проблематика
Центральна тема вірша — осмислення краси життя та здатність людини бачити красу у простих речах. Рільський розкриває проблему відкриття світу заново після періоду страждань та розчарувань.
Поет ставить риторичне питання: чи це божественне втручання («янголи нам свічі засвітили»), чи власне прозріння людини допомогло зрозуміти солодкість буття.
Важлива проблема — необхідність пройти «довгі муки безсердечних літ», щоб по-справжньому оцінити красу світу.
Художні засоби
Епітети: солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий, золотий небесний квіт, узори надвесняних тонких віт, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, довгі муки безсердечних літ
Метафори: «благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»
Уособлення: пролісок несмілий
Порівняння: сонце-золотий небесний квіт, погляд, ніби пролісок несмілий; немов трава, що зеленить граніт, неначе спогад нерозумно-милий
Лексика старослов'янського походження: благословляє, прозріли
Епіфора: у кінці кожної строфи повторюються слова — солодкий світ
Інверсія: дух ширококрилий, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, свічі засвітили
Композиція та структура
Вірш написаний у формі сонету — 14 рядків, розділених на три строфи (4+4+6). Композиція побудована на контрасті між минулими стражданнями («довгі муки безсердечних літ») та теперішнім осяянням красою світу.
Перша строфа — захоплення красою світу, друга — конкретизація цієї краси через образи природи та кохання, третя — філософське осмислення джерела цього прозріння.
Ідейний зміст
Вірш сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. Особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»).
Рільський утверджує думку, що треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ».
Лексика старослов'янського походження (благословляє, прозріли) вказує на вплив біблійних джерел і надає твору урочистого, піднесеного звучання.