«Соловей» Костянтини Малицької: аналіз оповідання

1 жовтня 2025 р.•

Художній опис «Соловей» Костянтини Малицької — це поетична розповідь про маленького птаха з чудовим голосом. Твір поєднує наукові знання про соловя з художнім вимислом.

Паспорт твору

Автор: Костянтина Малицька
Жанр: Художній опис

Тема: зображення життя соловя-артиста, його співу та значення для людини.

Ідея: уславлення людської любові до соловя, його співу. Показ краси природи через образ маленького птаха.

Основна думка: соловей — це справжній артист природи, чия краса полягає не у зовнішності, а у дивовижному співі.

Правда та художній вимисел

Правда у творі: відомості про приліт птаха, його гніздування, спів, користь для людей. Костянтина Малицька ретельно описує звички соловя, його поведінку, особливості співу.

Художній вимисел: соловей загинув від співу дівчини (поетична гіпербола), самець приспівує самиці під час висиджування яєць (романтизація поведінки птахів).

Таке поєднання правди і вимислу робить твір і науково-пізнавальним, і художньо цікавим. Читач дізнається про соловя багато корисної інформації, але подана вона в красивій, поетичній формі.

Аналіз художніх образів

Соловей — центральний образ оповідання. Він маленький артист, що прилітає з Африки. Його непомітна зовнішність не відповідає красі та багатству внутрішнього світу.

Соловей чутливий, талановитий, корисний птах. З даним героєм автором порушена проблема збереження живої природи, проблема свободи птахів. Твір закликає не тримати соловя в неволі, бо він створений для свободи.

Спів або «мова» соловя різноманітна й дивовижно приємна для слуху людини. Автор детально описує різні тони та переливи соловї��ої пісні, показуючи багатство його вокальних можливостей.

Художні засоби

Мова оповідання багата та образна, автор використовує різноманітні тропи для створення яскравого образу соловя та його співу.

Епітети: тихозорі ночі, дзвінкі тони солов'їної пісні, непочесна пташина, тихий несмілий голос, сердечна опіка, ясна ніч, зористе небо, прозорі ріки.

Метафори: сиплються звуки, омлівають тони, втомився піснею, упокоєний тонами, виливає повінь тонів.

Порівняння: він, як справжній артист; відривісті звуки, немов вистріли.

Діалектна лексика: легіт – вітерець, найрадше – найчастіше, пожиточний – корисний, пуста – неслухняна. Використання діалектних слів надає творові народного колориту.

Особливості твору

Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку проявляється в поєднанні наукового опису з ліричним ставленням до птаха.

Описи у творі:

Особливості співу соловя
Ставлення соловя до людини
Виведення пташенят та їх захист
Природні прикмети
Як поводить себе птах у неволі

Ліричний відступ: травнева солов'їна ніч — найпоетичніша частина твору, де автор милується красою нічної природи та співом соловя.

Твір навчає нас любити природу, цінувати її красу, бережно ставитися до птахів. Соловей — символ свободи, краси та мистецтва. Його не можна тримати в клітці, він створений для вільного неба та лісу, де його спів дарує радість усім, хто його почує.