"Сон (У всякого своя доля...)": аналіз сатиричної поеми Тараса Шевченка
27 січня 2025 р.•
Сатирична поема "Сон (У всякого своя доля...)" Тараса Шевченка (авторський підзаголовок — "комедія") є першим сатиричним твором Шевченка та першим у новій українській літературі твором політичної сатири, спрямованим проти соціального і національного гноблення українців. І. Франко оцінив поему як "велике оскарження темного царства" за всі теперішні й минулі кривди України.
Паспорт твору
Автор: Тарас Шевченко
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: сатирична поема (політична сатира), авторський підзаголовок — "комедія"
Напрям (течія): реалізм
Провідний мотив, мотиви: "кожному своє", "у всякого своя доля" (перегук зі Сковородою), "світ навспак", "влада", "свобода", "манкуртство українців", "руйнація моралі", "історична несправедливість", "тоталітаризм", "сон-одкровення", "подорожі в потойбіччя"
Тема та ідея
Тема: російський тоталітарний імперський режим; життя народу в умовах самодержавної Росії; доля України та її дітей.
Ідея: викриття диявольської сутності світу царської Росії, де все людське, моральне, духовне спотворене до своєї протилежності; засудження історичного безпам'ятства й запроданства українців.
Композиція
Сюжетно-композиційна основа поеми — фантастичний політ оповідача над просторами Росії у пошуках "раю" в імперії Миколи I. Поет малює викривальні картини покріпаченої України ("опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне"), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера — "царя волі"), Петербурга.
Після вступу, який має характер філософських роздумів ("У всякого своя доля..."), подано три картини: Україна, Сибір, Петербург. Поет використовує для викладу змісту прийом сну, що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі, а також показувати пригоди ліричного героя в "городі на болотах".
Прийом сну надає поемі та зображуваним у ній подіям умовності, фантастичності, проте саме такий прийом дозволяє відобразити моральне звиродніння суспільства. Назва поеми має певне ідейне навантаження, адже сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад.
Проблематика
У поемі порушуються важливі проблеми: показ життя українського народу; співчуття оборонцям волі, що страждають на каторгах; осуд українців, які заради чинів забувають свій край, свою мову, втрачають національну та людську гідність; засудження самодержавної політики російського царату.
Образна система та символіка
Ліричний герой — людина, розум якої спочатку затуманений штучними уявленнями про світ навколо (які є продуктом царсько-імперської пропаганди), а потім (у сні) починає прозрівати й усвідомлювати страшну правду про царську дійсність.
Цар — у хибних уявленнях він є великий, страшний, ведмідь; в уявленні людини, яка прозріла, він без владних атрибутів — маленьке нікчемне кошеня.
Цариця — у хибних уявленнях є красунею, матір'ю народу, а насправді — кульгава "чапля".
Сова — мудра нічна птаха, проводир у потойбіччя, символ мудрості й водночас туги.
Цар волі — прозорий символ безкорисливої боротьби за справедливість, близький до образу Христа.
Ведмідь — символ грубої сили, невігластва.
Кошеня — символ крайньої безпомічності, безпорадності, жалюгідності.
Символ раю — місця, де людина почувається вільною, гідною, щасливою, є наскрізним у поемі. "Раю" для людей поет не знаходить, існує той "рай" тільки для царя і його вельмож.
Поетика твору
Іронія щодо тих, хто "отечество так любить", сатира переходять у гротеск у змалюванні пригод ліричного героя в Петербурзі, в описах вельмож, царя, цариці. Картина "генерального мордобиття" є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм.
Поетика твору підпорядкована завданню втиснути в невеличкий обсяг цілу панораму — величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів.
Коментарі