"Сонет 61": аналіз сонета Петрарки
29 травня 2025 р.•
Сонет «61» Франческо Петрарки належить до знаменитої збірки "Канцоньєре", присвяченої Лаурі, жінці, яка стала музою поета. Твір розкриває тему уславлення всього, що пов'язане з коханою жінкою та почуттями, які вона викликала.
Паспорт твору
Автор: Франческо Петрарка
Літературний рід: лірика
Жанр: сонет (любовна лірика, петраркістський сонет)
Напрям, течія: гуманізм, Відродження
Віршовий розмір: чотиристопний ямб
Римування: класичне для італійського (петраркістського) сонета — перші вісім рядків мають огранене римування (АББА АББА), останні шість — ВГВ ГВГ
Строфа: два катрени та два терцети (італійський сонет)
Тема та ідея
Тема: уславлення всього, що пов'язане з коханою жінкою та почуттями, які вона викликала.
Ідея: кохання — це благословення, що дає сенс життю, навіть якщо воно супроводжується стражданням.
Провідний мотив
У творі звучить мотив возвеличення кохання як джерела радості, страждання та натхнення.
Художньо-стильові особливості
У сонеті використано емоційність, мелодійність, риторичні вигуки, гіперболізацію почуттів.
Художні засоби
Анафора: повтор "Благословенні будьте" на початку кількох рядків підкреслює урочистість та силу почуттів.
Епітети: "сяйливі очі", "солодкий біль", "серця рани", "ніжне і кохане ім'я".
Метафори: "вогонь, що серце пік", "лук Амура", "стріл ясний потік" — уособлення стріл Купідона як символу кохання, що ранить серце.
Риторичні вигуки: емоційне звернення до долі та почуттів.
Гіпербола: "зав'язали світ мені навік" — підкреслення всепоглинаючого впливу кохання.
Образи та символічні образи
Кохана жінка (Лаура) — ідеалізований образ, що надає сенс життю поета.
Амур (Купідон) — символ кохання, що приносить як щастя, так і біль.
Поезія — як спосіб увічнення кохання та слави.
Історичний контекст
Цей сонет належить до знаменитої збірки "Канцоньєре", присвяченої Лаурі, жінці, яка стала музою Петрарки. Він є одним із прикладів глибокого, ідеалізованого кохання, що стало основою петраркістської традиції в європейській поезії.
Коментарі