«Сосна»: аналіз вірша Михайла Лермонтова

9 вересня 2025 р.•

Вірш Михайла Лермонтова «Сосна» (інша назва – «На півночі дикій») – це філософське роздумування про самотність і неможливість подолати роз'єднаність між людьми. Написаний у 1841 році, цей твір став одним із найяскравіших прикладів пейзажної лірики поета.

Літературний паспорт вірша

Автор: Михайло Юрійович Лермонтов

Рік написання: 1841

Жанр: елегія (ліричний вірш задумливого, сумного характеру)

Рід: філософська лірика

Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій – трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U—U)

Римування: перехресне АВАВ і кільцеве АВВА

Композиція: твір ділиться на два катрени – опис дрімаючої сосни і розповідь про її сон

Тема та ідея вірша

Тема: трагічна самотність, яку не можна подолати. Роз'єднаність людей, туга за духовним спілкуванням. Мрії про споріднену душу.

У творі сосна «стоїть в самотині на голій вершині», а прекрасна пальма «на скелі самотньо росте». Образна система вірша ілюструє думку про нездоланність самотності при загальній спорідненості долі.

Ці дерева, що ростуть у різних кінцях світу, поєднані самотністю. Сосна страждає від холоду на північній вершині, пальма – від палючого сонця в південній пустелі. Обидва дерева прекрасні, але приречені на вічну розлуку.

Ідея: людина може мріяти про споріднену душу, але часом доля не дає можливості з'єднатися з тим, хто тебе розуміє. Самотність – це трагічний стан, який неможливо подолати навіть у снах.

Образна система

Сосна – ліричний герой вірша, північне дерево, яке дрімає в самотині. Вона втішає себе сновидінням про південну пальму. Якщо розглядати вірш у символічному плані, сосна відображає внутрішній стан самого ліричного героя – поета, який відчуває себе самотнім.

Пальма – образ споріднено�� душі, людини близької по духу. Швидше за все, це втілення коханої жінки, яку автор так і не зміг знайти. Пальма теж самотня і сумна, вона красується на горючому камінні, але ніхто не може насолодитися її красою.

Вірші другого чотиривірша відтворюють сон сосни. Він переносить північну жительку в теплі краї, де живе пальма. Сосна розуміє, що прекрасне південне дерево – це споріднена душа, до якої їй, на жаль, не добратися. Залишається тільки насолоджуватися короткими сновидіннями.

Художні засоби

Метафори:

сосна дрімає, куняє
«сосна и дремлет, качаясь, и снегом сыпучим одета»
«и снится ей»
«грустна... пальма растет»

Епітети:

«сосна одинока»
сніги пухкі
предивна пальма
«голая вершина»
«пустыня далекая»
«прекрасная пальма»
камінь горючий

Порівняння:

як ризою вкрита
«одета, как ризой» (риза – верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах)

Антитеза:

північ – південь
сніг – далека пустеля
холод – палюче сонце

Філософський зміст

У цьому вірші Михайло Лермонтов розкрив теми самотності і мрії про зустріч зі спорідненою душею. Людські переживання поет втілив в образах природи – сосни і пальми.

Можна стверджувати, що північне дерево відображає внутрішній стан ліричного героя. Пальма – людина близька сосні по духу. Швидше за все, це втілення коханої жінки, яку автор так і не зміг знайти.

Образи дерев допомагають Лермонтову передати глибоке почуття самотності та тривалого пошуку розуміння. Сосна і пальма живуть у різних світах, але обидві страждають від самотності. Це – метафора людських доль, які можуть бути близькими духом, але розділеними обставинами.

Текст вірша «Сосна» українською

На півночі дикій стоїть в самотині
На голій вершині сосна,
І тихо дрімає, і снігом сипучим,
Як ризою вкрита вона.

І мариться їй, що в далекій пустині,
Де сонце встає золоте,
Одна і сумна на камінні горючім,
Красуючись, пальма росте.

Переклад Миколи Упеника