Притча «Старий дуб і діброва»: жанр, тема та ідея

3 листопада 2025 р.•

Народна притча "Старий дуб і діброва" – це короткий, але глибокий за змістом твір, який несе важливий життєвий урок. Аналіз допоможе розкрити головну думку, тему та ідею цієї мудрої притчі.

Паспорт твору "Старий дуб і діброва"

Автор: невідомий (народна творчість)

Жанр: притча

Рід літератури: епос

Тема твору: протистояння загрозам, єдність і сила спільноти

Ідея твору: спільнота сильна доти, доки серед ворогів не з'являється хтось зі своїх

Головна думка: найбільшу небезпеку становить не зовнішній ворог, а внутрішній

Головні герої та символи притчі

У притчі представлені такі образи:

Старий дуб – символ мудрості, досвіду, сили роду, який дає настанови молодшому поколінню
Молода діброва (молоді дубочки) – символ недосвідченості, страху перед загрозою
Віз із сокирами – уособлення небезпеки, ворогів, які можуть завдати шкоди
Топорище (держак сокири) – символ внутрішньої зради: саме деревина, тобто «свій», допомагає ворогу

Короткий переказ притчі

Молода діброва злякалася, коли побачила віз, навантажений сокирами. Молоді дубочки почали схилятися до землі, адже не хотіли залишати рідну землю, де вони зростали, переплітаючись корінням зі своїми предками. Вони сумували за пташиним щебетом, зеленою травою та чистою водою.

Старий дуб заспокоїв наляканих дубків і запитав, чому вони так журяться. Діброва відповіла, що ворогів надто багато, і вони можуть загинути від сокир.

Однак мудрий дуб сказав, що не варто боятися, бо серед сокир немає топорищ із дуба. Він пояснив, що поки ворог не має «свого» серед них, він не зможе завдати їм справжньої шкоди.

Символіка та алегорія притчі

Діброва – це символ народу, спільноти, роду. Молоді дубочки, що переплітаються корінням з предками, уособлюють зв'язок поколінь, історичну пам'ять.

Старий дуб представляє мудрість попередніх поколінь, досвід, який передається нащадкам. Він навчає молодь не панікувати, а розумно оцінювати ситуацію.

Сокири – це зовнішні загрози, вороги, які можуть завдати шкоди народові. Але сокири самі по собі безсилі без топорища.

Топорище з дуба – найбільш важливий символ притчі. Це образ зрадника, того, хто походить із свого народу, але служить ворогові. Саме наявність «свого» серед ворогів робить їх по-справжньому небезпечними.

Притча показує, що без зрадників ворог не може завдати справжньої шкоди. Сокира без топорища – це просто шматок металу. Але коли з'являється топорище з того ж дерева, яке хочуть зрубати, загроза стає реальною.

Актуальність притчі для сьогодення

Притча "Старий дуб і діброва" залишається актуальною в усі часи, особливо для України. Історія нашої країни неодноразово доводила правдивість цієї народної мудрості.

Найбільші трагедії в історії України часто траплялися не тільки через зовнішніх ворогів, а й через внутрішню зраду. Зрадники, які служили чужим інтересам, завдавали народові більшої шкоди, ніж відкриті вороги.

Притча вчить пильності та згуртованості. Вона застерігає: не дозволяйте ворогові знайти «своїх» серед вас. Зберігайте єдність, не піддавайтеся на провокації, не зраджуйте власний народ.

Водночас твір показує важливість досвіду старших. Молоді дубочки панікували, а старий дуб, який багато бачив у житті, зумів розпізнати справжню загрозу і вказати на неї молодшим.

Художні особливості притчі

Алегоричність: Притча використовує образи природи для розкриття глибоких соціальних та моральних істин. Дерева уособлюють людей, ліс – народ, сокири – ворогів.

Стислість: Притча дуже коротка, але кожне слово має глибокий зміст. Це типова ознака жанру – максимум думки при мінімумі слів.

Повчальність: Твір має чітку моральну настанову. Він не просто розповідає історію, а вчить, застерігає, дає пораду.

Діалогічність: Притча побудована у формі діалогу між старим дубом і молодою діброврю, що робить її більш живою та переконливою.

Твір змушує задуматися над тим, що найбільші загрози для суспільства виникають зсередини. Він закликає бути згуртованими й обережними, щоб не допустити зради.