«Товстий і тонкий»: аналіз оповідання Чехова

«Товстий і тонкий» аналіз оповідання Чехова (тема, ідея, головні герої) допоможе підготувати літературний паспорт твору. Це сатиричне оповідання, яке висміює чиннопоклонство та лицемірство.

Чехов «Товстий і тонкий» аналіз (паспорт)

Товстий і тонкий - сатиричне оповідання російського письменника Антона Павловича Чехова.
Рік написання - 1883
Жанр «Товстий і тонкий» - оповідання (Розповідається про один епізод із життя героїв).
Напрямок - критичний реалізм
Тема «Товстий і тонкий» - зустріч друзів дитинства на вокзалі
Ідея - висміювання чиношанування, самоприниження і підлабузництва.
Головна думка - викликати огиду до підлабузництва і догоджання як до найнижчої ідеології в світі.
Головні герої «Товстий і тонкий»:
  • Михайло - товстий, таємний радник
  • Порфирій - тонкий, колезький асесор
Другорядні персонажі «Товстий і тонкий»: Нафанаїл - син Порфирія, Луїза - дружина Порфирія
Види комічного в оповіданні «Товстий і тонкий» - іронія та сатира. Письменник використовує сатиру, оскільки саме цей вид комічного нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки; автор не вірить у можливість виправлення тонкого.
Місце дії - Вокзал
Час дії. Декілька хвилин
Художні засоби. Антитеза (Назва оповідання, поведінка героїв, різне соціальне становище героїв).
Антитеза використовується Чеховим і як художній засіб, і як композиційний прийом для розкриття характерів героїв і головної ідеї твору.

Сюжет і композиція «Товстий і тонкий»

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два давніх друга. Один з них був товстий, а другий - «тонкий». Тонкий - Порфирій - щойно зійшов з поїзда, вийшовши зі своєю дружиною Луїзою і сином Нафанаїлом. Товстий - Міша - дізнався тонкого і тут же його привітав. Друзі заговорили. Тонкий розповів товстому, що він - колезький асесор і єхидно поцікавився, а не дослужився Товстий до «статського». Однак товстий виявився таємним радником, після чого тон Порфирія змінився на догідливо-підлесливий. Товстий не виніс цієї зміни в поведінці і розпрощався з Порфирієм.
Композиція твору має класичну композицію з невеликою особливістю: зав'язка і розвиток подій більш об'ємні, кульмінація і розв'язка - лаконічні, динамічні і особливо виразні.
  • Експозиція. Зустріч на вокзалі.
  • Зав'язка. Бесіда давніх шкільних друзів.
  • Кульмінація. Діалог між чиновниками.
  • Розв'язка. Прощання

Коментарі