"Три перстені" Антонич аналіз
21 травня 2025 р.•
Вірш «Три перстені» Богдана-Ігора Антонича — це загадковий поетичний твір, який через опис інтер'єру української хати розкриває глибокі філософські роздуми про рідний край та його духовні цінності.
Загальна інформація про твір
Збірка: «Три перстені. Поеми і лірика».
Рік написання: 1934.
Жанр: ліричний вірш.
Тема твору — зображення інтер'єру української хати, краса якої сповнена чаклунською силою. Всі предмети побуту немов живі: «Підноситься угору дах, кружляє дзбан, співає скриня. І сонце, мов горючий птах, і ранок, спертий на вориння».
Ідея твору — возвеличення рідного краю. Автор зачарований красою Батьківщини, її побутом, фольклором, колоритом. Він використовує такі народнопісенні елементи, як скриня, дзбан, скрипка.
Художні особливості твору
Художні засоби:
• Епітети: крилата скрипка; квітчаста скриня.
• Метафори: у скрипці творчі сплять вогні; кружляє дзбан.
• Порівняння: і сонце, мов горючий птах.
• Звертання: дзвони, окрилена струно.
• Анафора: і сонце…і ранок.
Текст вірша
Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.
В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.
В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!
Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
І ранок, спертий на вориння.