"У нашім раї на землі": аналіз вірша Тараса Шевченка
27 січня 2025 р.•
Ліричний вірш "У нашім раї на землі" Тараса Шевченка, написаний в 1849 році, належить до громадянської лірики та розкриває тему важкої долі жінки-матері в умовах соціального та національного гноблення. Твір поєднує елементи романтизму та реалізму, зображаючи контраст між щастям молодої матері та трагедією жінки-покритки.
Паспорт твору
Автор: Тарас Шевченко
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Рік написання: 1849
Напрям (течія): романтизм, реалізм
Вид лірики: громадянська
Віршовий розмір: спершу чотиристопний ямб з пірихієм, далі 14-складовий коломийковий вірш (8 + 6 складів) з вживанням амфібрахія, хорея та ямба
Римування: змішане (кільцеве АББА, перехресне АБАБ, суміжне ААББ)
Тема та ідея
Тема: зображення важкої долі жінки-матері в умовах соціального та національного гноблення.
Ідея: возвеличення материнської любові як найвищої форми жертовності. Основна думка: "Слово мамо. Великеє, / Найкращеє слово!".
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви материнства та його цінності, засудження тогочасного суспільного ладу, безправності жінки, заклик до співчуття та справедливості, впливу кріпацтва на життя людей, самотності і покинутість у старості.
Композиція
Вірш можна умовно розділити на дві частини за змістом:
Перша частина — молода щаслива мати-селянка насолоджується материнством, пишається своєю дитиною, радіє кожному її руху та береже, мов найбільший скарб; зображено майбутнє дітей-кріпаків, коли вони виростуть.
Друга частина — сором жінки-покритки стає її долею та майбутнім її дитини: суспільство, засуджуючи материнство поза шлюбом, зневажає жінку, лишає одну в злиднях; колись сповнена любові, вона з роками стає нікому не потрібна, покинута навіть власними дітьми.
Художньо-стильові особливості
Драматизм як стильова домінанта: через різкий перехід від піднесеного, оптимістичного початку до трагічного закінчення. Простота народної мови та лаконічний стиль надають віршу глибокої емоційності. Віршування твору, частково народнопісенне, та контекст (роздуми про моральні цінності народу, правдиве, дещо суворе змальовування дійсності, соціальної несправедливості) наближує твір до соціально-побутової лірики. Поєднання образної мови з епічним елементом оповіді, розрив між ідеалами та реальністю як ознаки романтизму.
Художні засоби та стилістичні фігури
У творі використано різноманітні художні засоби:
Епітети: "мати молодая", "дитяточком малим", "безталанная", "образом святим", "щасливая", "великеє, найкращеє слово" — підкреслюють теплоту або, навпаки, трагізм; "наготи старої", "в холодній оселі", "панича лукавого".
Метафори: "у нашім раї на землі" — іронічний образ, який показує, що цей "рай" не такий уже й ідеальний; "Дивуюсь дивом", "стереже добро своє", "Все забрала дитиночка", "Піде собі сліпця водить".
Уособлення: "печаль охватить душу", "літа минають", "пташка іноді пізнає і защебече", "краса ділась, пропала".
Контраст: щастя — страждання, молодість — старість.
Коментарі