"У теплі дні збирання винограду...": аналіз сонету Максима Рильського

Сонет «У теплі дні збирання винограду...» Максима Рильського належить до інтимно-філософської лірики та зображає зародження кохання між немолодим чоловіком та юною дівчиною. Твір прославляє почуття любові, надаючи йому античного колориту та естетично підносячи його.

Паспорт твору

Автор: Максим Рильський
Літературний рід: лірика
Жанр: сонет
Вид лірики: інтимно-філософська
Напрям, течія: неоромантизм
Віршовий розмір: ямб (п'ятистопний)
Римування: перехресне
Провідний мотив: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ

Тематика та проблематика

Тема: зображення зародження кохання немолодого чоловіка та юної дівчини. Поет показує першу зустріч, зародження першого хмільного почуття.
Ідея: возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи – і в молодості, і в зрілості (у теплі дні збирання винограду – якщо говорити про цю пору, то це рання осінь, а в житті людини – зрілість).
Вічність і кохання, близькість до нас людей, які жили так давно, але відчували так само, передає вірш «У теплі дні збирання винограду». Душа Еллади мов прокинулась на мить, коли М. Рильський змалював зустріч грецьких юнака та дівчини, селян-виноградарів.

Художні засоби

Епітети: теплі дні, на мулах нешвидких, із ясного саду, кіпріді добрій, рожевий дим
Метафори: світи щодня лампаду, Кіпріді добрій; гукнула свіжо й весело на мулів
Порівняння: ясна, як сад, і радісна, як сміх; знявся пил, немов рожевий дим; він потягся, як дитина
Повторення: ясного, ясна
Вірш розкриває перед читачем велику радість і повноту життя: першу зустріч з милою, зародження першого хмільного почуття. Весь світ навкруги надихає близькістю щастя.

Образ дівчини та символіка

Образ дівчини у сонеті - це символ радості, неповторності та краси. Поет змалює юну грецьку дівчину, яка постає як втілення античної краси та молодості.
Образ літнього саду, молодої ясної, радісної дівчини на мулах, образ радісного молодого чоловіка - все це створює картину ідилічного кохання на тлі природи.
Цей вірш - гімн коханню й молодості: «І він потягся, як дитина, радо / І мовив: - Добре бути молодим / У теплі дні збирання винограду».

Композиція та структура

Сонет написаний у класичній формі з п'ятистопним ямбом та перехресним римуванням. Така структура створює мелодійність та ритмічність, властиві античній поезії.
Композиція побудована на розгортанні образу - від опису обстановки (теплі дні збирання винограду) до моменту зустрічі та зародження почуття.
Ритмічна організація підкреслює античний колорит твору та його зв'язок із традиціями еллінської поезії.

Ідейний зміст

Вірш висловлює думку про вічність кохання як почуття, що знаходить людину незалежно від віку. Поет показує, що любов приносить радість і повноту життя як у молодості, так і в зрілості.
Твір прославляє почуття любові, якому надає античного колориту, естетично підносить його. Рильський показує, що кохання - це джерело радості, що наповнює життя людини сенсом та красою.
Через образ грецьких селян-виноградарів поет говорить про те, що кохання є універсальним почуттям, що об'єднує людей різних часів та народів, робить їх близькими через спільність відчуттів.

Коментарі