"Уривок з поеми": аналіз вірша Євгена Маланюка
4 жовтня 2025 р.•
Вірш «Уривок з поеми» Євгена Маланюка належить до громадянської лірики та є яскравим прикладом «козацької лірики». Твір зосереджується на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України, апелюючи до народної пам'яті про славні звитяги та перемоги українських козаків.
Паспорт твору
Автор: Євген Маланюк
Літературний рід: лірика
Жанр: вірш
Вид лірики: громадянська
Напрям, течія: модернізм, необароко
Віршовий розмір: чотиристопний ямб
Римування: перехресне
Провідний мотив: спогад поета про запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю; возвеличення історичної пам'яті українського народу; розкриття найкращих рис вдачі козаків-українців; заклик до пробудження в українців почуття національної свідомості, психології переможця; віра в силу й безсмертя рідного народу
Тематика та проблематика
Тема: відчуття ліричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.
Ідея: утвердити державність України, єдність народу з історією.
Поет намагався пробудити в читача психологію переможця, згадуючи колишню доблесть прадідів, що «уміли кинуть п'яний сміх / В скривавлене обличчя — муці», у жилах котрих «рокоче запорозька кров».
Навіть тоді, коли «держава рухнула», у козаків не опустились руки: «Вони взяли свячений ніж, / Залізняка майбутні діти!»
Художні засоби
Епітети: «залізна голова», «п'яний сміх», «запорозька кров»
Метафори: «народ мій жбурне»; «рокоче запорозька кров»
Порівняння: «херсонські прерії — мов Січ»
Алюзії: «Вони взяли свячений ніж, / Залізняка майбутні діти», «Вставайте! Кайдани порвіте!»
Інверсія: «народ мій»
Історичні образи та символіка
Євген Маланюк у вірші «Уривок з поеми» зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.
Історичні персонажі:
- Богдан Хмельницький — гетьман, символ національного звільнення
- Іван Мазепа — гетьман, символ боротьби за незалежність
- Максим Залізняк — гайдамацький ватажок, символ народного повстання
- Іван Гонта — гайдамацький ватажок, символ героїзму
Географічні образи: Херсонщина, річка Буг, річка Синюха, Київ, Москва.
Символічні образи:
- Січ — символ козацької свободи та державності
- Отамани курінні — керівництво козацької організації
- Гармати — символ воєнної сили
- Кобзар — символ народної пам'яті та традиції
- Батуринський вогонь — натяк на знищення Батурина, гетьманської столиці Івана Мазепи, московськими військами
- Свячений ніж — символ гайдамацького руху
Композиція та структура
Вірш написаний чотиристопним ямбом з перехресним римуванням, що створює ритмічну чіткість та мелодійність.
Композиція побудована на поступовому розгортанні історичних образів — від загальних посилань на козацтво до конкретних історичних персонажів та подій.
Структура вірша передає динаміку історичного процесу — від минулого до майбутнього, від згадування слави до заклику до дії.
Ідейний зміст
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед читачем з'являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі.
Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам'яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських козаків.
Поет показує, що навіть коли держава рухнула, козаки не опустили руки, а взяли свячений ніж і продовжили боротьбу. Це символізує незламність українського народу та його готовність до боротьби за свободу та незалежність.
Твір закликає до пробудження національної свідомості, до того, щоб українці відчули себе частинкою свого нескореного славетного народу, змогли засвоїти психологію переможця.
Коментарі