"Valse melancolique (Меланхолійний вальс)": аналіз новели Ольги Кобилянської

27 жовтня 2025 р.•

Новела «Valse melancolique (Меланхолійний вальс)» Ольги Кобилянської належить до неоромантичної прози та є "музичною новелою", розповіддю про життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних жіночих душ. Твір структуровано як музичний твір, де вальс об'єднує всі події в завершене ціле.

Паспорт твору

Автор: Ольга Кобилянська

Літературний рід: епос

Жанр: "музична новела"

Напрям (течія): неоромантизм

Тема та ідея

Тема: розповідь про життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних жіночих душ.

Ідея: утвердження думки про вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та необхідність створення умов для її самореалізації.

Композиція та музична структура

Мотив вальсу у творі наскрізний і об'єднує всі події в завершене ціле. У заголовок новели авторка винесла назву музичного етюду "Valse melancolique", який створила і тричі виконувала протягом твору піаністка Софія.

За настроєм він складався із двох частин — легкої і безтурботної спочатку та бентежної і трагічної наприкінці. Своє враження про нього Марта передала так: "Перша часть — повна веселості і грації, повна визову до танцю, а друга... О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від ясних звуків до глибоких, а там — неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій, — і знов збіг звуків удолину... відтак саме посередині гами смутний акорд-закінчення".

Такий настрій твору ніби віддзеркалював щасливі та драматичні події, які переживала протягом свого короткого життя Софія Дорошенко.

Сюжет твору також має за настроєм виразну двочастинну будову. У першій переважає меланхолійний настрій, життя героїнь тече розмірено й майже одноманітно. Усе швидко змінюється з переїздом до помешкання піаністки Софії. Розповідь стає динамічнішою, напруженішою, що нагнітає передчуття неминучої трагедії.

Сюжет

Сюжет новели складається з кількох подій, що розповідають про неповних півроку із життя трьох інтелектуалок.

Експозиція: дізнаємося про двох несхожих між собою жінок — Марту й Ганнусю, між якими постійно точаться розмови про кохання та плани на майбутнє.

Зав'язка: до них приєднується музикантка Софія Дорошенко. Письменниця спочатку знайомить нас із дівчиною через повідомлення служниці, яка передає своє враження від першої зустрічі з майбутньою квартиранткою.

Розвиток подій: будні трьох приятельок спочатку були гармонійними й щасливими. Хвороба Софіїної матері ніби відмежовує першу "світлу" частину новели від подальших трагічних подій. Після смерті матері дівчина повертається до подруг, але з цього моменту за кожним рядком твору відчувається передчуття неминучої трагедії.

Кульмінація: Софія отримує лист від дядька, у якому той відмовляє їй в утриманні. Дівчина не витримує цього удару й помирає, не досягнувши заповітної мети.

Розв'язка: стає відомо про кілька років життя героїнь після Софіїної смерті. Марта щаслива у шлюбі, а Ганнуся самотужки виховує сина та вся поринула у творчість.

Головні герої та їх образи

Музика — центральний образ твору.

Софія Дорошенко — творчо обдарована особистість, лірична й емоційна.

Марта — втілення любові, стримана, терпляча, жіночна, "ладна обійняти весь світ".

Ганна — емоційна, нестримна, непостійна, талановита і живе своїм ремеслом.

Роль музики у творі

У "Valse melancolique" О. Кобилянська — новаторка щодо створення художньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика.

Музика є центральним образом "Valse melancolique", з неї починається твір. Вона, крім того, що структурує новелу, виступає своєрідним символом, збагачує художні образи додатковими асоціативними значеннями, посилюючи динамізм сюжету та вплив на читача, розкриває внутрішній світ персонажів, є втіленням мрії про високий і недосяжний світ, виступає захистом від усіх життєвих негараздів.

Музика також виражає сильну, горду й водночас ніжну та вразливу вдачу героїнь, тонко відтворює їхні настрої та душевні стани.

Проблематика

У новелі розкриваються важливі соціальні та філософські проблеми:

кохання
людини і мистецтва
емансипації жінки й жіночої самореалізації
духовного аристократизму
філософської суперечності між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя

Ідейний зміст

Найголовнішим у новелі є нестримний пошук Софією, Мартою і Ганною гармонії та краси, жагуче бажання досконалості та рівноваги. Така ідеалізована картина можлива тільки в мистецтві, де панує незвичайна атмосфера, високий, загадковий дух, а персонажі постають сильними, неординарними особистостями.

За О. Кобилянською, в мистецтві можна віднайти хоча б тимчасовий притулок від життєвої несправедливості. Тому тільки крізь призму мистецтва слід розглядати героїнь новели: художницю Ганнусю, вчительку Марту і піаністку Софію.

Малюючи своїх персонажів, новелістка виявилася доволі талановитим психологом. Вона тонко відчувала душі жінок, бо писала їх передусім із себе самої. Автобіографізм — важлива ознака модерністського моделювання уявного світу, що підкреслює вірогідність оповідуваних історій.