«Потерчата» В. Королів-Старий: читати казку про потерчат і домовика

31 жовтня 2025 р.•

«Потерчата» — чарівна казка Василя Королів-Старого про маленьких лісових істот, що допомагають заблуканим людям знайти дорогу додому. У казці переплітаються українські народні вірування про домовиків, потерчат та інших міфічних створінь.

Сюжет казки «Потерчата»

Головні герої:

Дяк Оверко — церковний служитель
Дячиха Впраксія — його дружина
Домовик — добрий дух, що охороняє дім
Потерчата — маленькі лісові істоти з зеленими каганцями
Хуха — левадна (лісова істота)

Зав'язка:

Дячиха Впраксія поралася біля печі. Вона гнівалася, що дяк Оверко забарився на Храмовому святі в сусідньому селі. Домовик також чекав на господаря і турбувався.

Розвиток дії:

Дяк Оверко, трохи випивши на святі, повертався додому через велике болото. Темна ніч, небо затягнуте хмарами. Левадна Хуха помітила, що дяк п'яненький, і побігла попередити Потерчат, щоб вони розсвітили свої каганці та показали йому дорогу.

Кульмінація:

Потерчата засвітили зелені вогники й побігли вперед, щоб вказати дяку шлях. Але дяк злякався, подумав, що це нечиста сила манить його в болото. Він метнувся з дороги, застряг у багні й почав загрузати. Кричав: «Рятуйте! Потопаю в болоті, яко фараон Гонитель!»

Розв'язка:

Домовик почув крик, прибіг і врятував дяка. Перевернувся на стару вербу, простягнув сука, дяк вхопився і вилізиз багна. Домовик вивів його на дорогу, витяг шапку з болота і прошепотів на вухо: «Іди тепер, Оверку, просто й нічого не бійся!»

Епілог:

Дяк дійшов додому весь у багні. Дячиха хотіла його вбити віником, але Домовик висмикнув віника з рук і засміявся. Дяк розповідав дружині, як його манила «нечиста сила» зеленими вогниками, але він врятувався молитвами.

Характеристика персонажів

Потерчата:

Зовнішність: малесенькі, зовсім голі, з великими блискучими очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках
Ходьба: кривi ніжки, не могли широко ступати, посувалися повільно
Каганці: зелені вогники, що світяться в темряві
Характер: добрі, хочуть допомагати людям, показують дорогу
Спів: нагадує шелестіння сухого очерету

Домовик:

Місце проживання: живе в домі, на горищі, на лежанці
Обов'язки: охороняє дім, господарство, допомагає господарям
Характер: добрий, веселий, любить господаря
Вміння: перевертається на різні предмети (вербу), може бути невидимим
Звички: курить люлечку на даху, любить слухати дяка, що співає

Дяк Оверко:

Професія: церковний служитель
Характер: веселий, говіркий, богобоязливий, трохи простакуватий
Зовнішність: лисий (лише 11 волосин), носить довгий каптан
Звички: співає тонким голосом «Господи, помилуй!», любить випити
Вади: схильний до випивки, забобонний

Дячиха Впраксія:

Характер: суворна, господарна, норовиста
Ставлення до чоловіка: любить, але може й віником погрозити
Розумна: зрозуміла, що чоловіка «водила горілка, а не нечиста сила»

Міфічні істоти в казці

Українська демонологія в казці:

Домовик — дух-охоронець дому
Потерчата — діти потерчиці (лісової істоти), показують дорогу
Левадна Хуха — лісова істота, маленька як клубочок
Водяник — згадується (живе у воді)
Русалки — згадуються (живуть у водоймах)

Чому потерчата світять зеленими вогниками?

У народних віруваннях болотяні вогники (блукаючі вогні) — це душі потерчат, дітей, що померли нехрещеними. Вони не злі, а навпаки — хочуть допомогти людям, щоб ті не заблукали й не загинули в болоті, як колись загинули вони самі.

Символіка та мораль

Зелені вогники:

Для дяка — страх, «нечиста сила»
Насправді — добро, допомога

Мораль казки:

Не все, що здається страшним, є злом — потерчата хотіли допомогти
Забобони заважають бачити правду — дяк злякався і ледь не загинув
Слухай мудрих порад — якби дяк слухав потерчат, не потрапив би в біду
Добро приходить несподівано — домовик врятував дяка
Не зловживай алкоголем — горілка завела дяка в болото

Гумор у казці:

Василь Королів-Старий з гумором описує:

Лисину дяка з 11 волосинами
Як дяк виглядав у багні — «мов мокра курка»
Як домовик сміявся, бачачи обмазаного дяка
Як дяк виправдовувався перед дружиною

Стиль Василя Королів-Старого

Особливості казок Королів-Старого:

Багата мова — використання діалектизмів, народних слів
Гумор — добродушне висміювання людських вад
Поєднання реального та фантастичного — побутові сцени + міфічні істоти
Знання фольклору — точне відтворення народних вірувань
Яскраві описи — детальні картини природи, інтер'єру

Народні вірування:

Автор майстерно передає українські народні вірування про:

Домовиків — добрих духів дому
Потерчат — душ нехрещених дітей
Болотяні вогники — блукаючі вогні
Лісових істот — хуху, мавок

Усе це — частина української міфології, що багато століть жила в народній уяві.