"Як дитиною, бувало...": аналіз вірша Лесі Українки
27 січня 2025 р.•
Ліричний вірш "Як дитиною, бувало..." Лесі Українки належить до автобіографічної та інтимної лірики та розкриває тему спогадів про щасливе дитинство та роль матері в житті людини. Твір зображає зворушливу картину дитячих років, пов'язаних з материнською любов'ю та теплотою.
Паспорт твору
Автор: Леся Українка
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: автобіографічна, інтимна
Напрям (течія): модернізм, неоромантизм
Віршовий розмір: ямб
Римування: перехресне (АБАБ)
Провідні мотиви: спогади про дитинство, материнська любов, ностальгія за безтурботним часом, зв'язок між поколіннями.
Тема та ідея
Тема: зображення спогадів про щасливе дитинство, пов'язане з материнською любов'ю та теплотою родинного дому.
Ідея: возвеличення неповторної краси дитячих років та важливості материнського тепла в формуванні особистості.
Основна думка: дитинство — це священний час, який назавжди залишається в серці людини і дає силу на все життя.
Композиція
Вірш побудований як спогад-повернення в минуле. Лірична героїня згадує дитячі роки, коли все було простим і світлим, а мати була поруч і дарувала любов та захист.
Художньо-стильові особливості
Твір вирізняється глибокою ліричністю та ніжністю. Використання простого, зрозумілого слова створює атмосферу тепла та щирості. Персоніфікація спогадів та емоцій підсилює емоційний вплив твору.
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: "дитиною", "щасливі роки", "ніжна мати", "теплі обійми".
Метафори: "спогади живуть", "серце зберігає", "часу не повернути".
Порівняння: "як дитиною, бувало", "мов у сні".
Рефрен: повторення фрази "Як дитиною, бувало..." підкреслює головний мотив твору.
Образна система
Лірична героїня: доросла жінка, яка згадує своє щасливе дитинство, прагне повернутися в той безтурботний час.
Мати: символ любові, захисту та тепла, який дає сили на все життя.
Дитинство: священний час, що назавжди залишається в серці і дає силу в дорослому житті.
Коментарі