«Є в коханні і будні і свята» аналіз (паспорт) твору
21 травня 2025 р.•
Вірш «Є в коханні і будні і свята» Василя Симоненка - це глибоке філософське роздумування про природу кохання, його різні грані та прояв у житті людини.
Загальна інформація про твір
Автор вірша - Василь Симоненко.
Рік написання - 1961.
Жанр - ліричний вірш.
Різновид лірики - інтимна (особиста).
Основний мотив - кохання.
Тема твору - зображення почуття ліричного героя, його готовності сприймати все добре й все погане в житті, радіти і насолоджуватися кожним днем.
Ідея твору - возвеличення сили справжнього кохання. Автор поєднує все це з філософськими роздумами про сенс життя.
Головна думка: кохання - це не лише радість. Інколи воно приносить муки, страждання. Проте не варто розчаровуватися. Адже якщо чекати свою вірну любов, то вона обов'язково прийде.
Художні особливості твору
Римування - перехресне (абаб).
Віршовий розмір - хорей і перихій.
Художні засоби:
• Епітети: тривожні думки; дріб'язкові хмарки, рожевих ілюзій, тривожну мить, ненаглядна, злюща, чудова.
• Метафори: обіймав би нас часто сум; дріб'язкові хмарки образи не закрили б сонце від нас.
• Риторичний оклик: я без тебе не можу жить!
• Анафора: є в коханні і будні, і свята, є у ньому і радість, і жаль.
• Асонанс: в коханні і будні, і свята, є у ньому і радість, і жаль.
• Антитези: радість - жаль, будні - свята.
Текст вірша
Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
Під рожевих ілюзій вуаль.
Коментарі