«Євшан-зілля»: головні герої поеми
30 жовтня 2025 р.•
У поемі «Євшан-зілля» Микола Вороний створив яскраві образи персонажів, кожен з яких несе важливе символічне навантаження. Через долю ханського сина автор розкриває тему пам'яті про Батьківщину та сили патріотичного почуття.
Ханський син – головний герой
Син хана потрапив у полон ще в дитинстві, коли був малим хлопчиком. На чужині він жив у розкошах і багатстві, ніхто його не кривдив. Під впливом доброго ставлення та з плином часу хлопець поступово забув рідну землю – степи, батька, свій народ.
«Край чужий, чужі звичаї» він почав «за рідні уважати». Життя в достатку і безпеці притупило в ньому спогади про Батьківщину. Коли до нього прийшов посланець від батька з народними піснями, юнак залишився байдужим – слова не торкнулися його серця.
Переломний момент
Лише чарівне євшан-зілля змогло розбудити приспану пам'ять. Запах рідної трави викликав лавину спогадів: він раптом пригадав батька, степи, байраки, пісні матері. У душі юнака прокинулося прагнення до волі, любов до рідного краю та свого народу.
Цей персонаж символізує українців, які живуть на чужині та поступово втрачають зв'язок з Батьківщиною. Євшан-зілля в поемі – це символ того, що може повернути людину до її коренів.
Батько-хан
Багатий правитель серед половецького народу, для якого син є сенсом життя. Він не може забути рідну дитину навіть через довгі роки розлуки. Без сина «світ увесь йому здається без краси і без принади».
Хан робить усе можливе, щоб повернути сина додому. Він страждає не лише від розлуки, а й від того, що син забув Батьківщину, що чужі звичаї став вважати за свої. Це для батька справжня зрада.
Образ хана втілює любов батьківщини до своїх дітей, які опинилися на чужині. Його страждання та наполегливість у пошуках способу повернути сина символізують те, як рідна земля ніколи не забуває своїх синів.
Половецький гудець
Гудець виступає як узагальнюючий образ мудреців і пророків. Це патріот своєї землі, який сміливо відправився у чужі краї на пошуки ханського сина. Він розуміє силу народної пісні та знає про чудодійні властивості євшан-зілля.
Гудець є носієм народної мудрості. Він знає, що матеріальні блага не замінять духовного зв'язку з Батьківщиною. Саме йому вдається знайти спосіб повернути юнакові пам'ять про рідну землю.
Цей персонаж символізує тих, хто зберігає та передає культурні традиції народу, його історичну пам'ять і духовні цінності.
Образ автора
У поемі яскраво виступає образ самого автора, який переживає за долю України. Микола Вороний шукає в історичних документах та літописах приклади, які б дали поштовх для відновлення волелюбного патріотичного духу українського народу.
Автор звертається до нащадків з гострим питанням: де знайти те євшан-зілля, яке могло б повернути українцям пам'ять про їхню Батьківщину, пробудити в них любов до рідної землі?
Образ автора об'єднує всі інші образи поеми, надаючи їм сучасного звучання та актуальності для кожного покоління українців.
Цитатна характеристика ханського сина
«І жилось тому хлоп'яті і безпечно, і вигідно»
«Рідний степ він забувати, Край чужий, чужі звичаї За свої став уважати»
«Та слова його хлопчину Не вражають...»
«Що це враз з юнаком сталось?» – питає автор після того, як юнак відчув запах євшан-зілля
Ці цитати показують трансформацію героя від забуття до прозріння, від байдужості до палкого прагнення повернутися на Батьківщину.
Коментарі