«Євшан-зілля»: план поеми Миколи Вороного

Поема Миколи Вороного «Євшан-зілля» вимагає структурованого підходу до розуміння її змісту. План твору допомагає простежити розвиток сюжету від полону ханського сина до його повернення на Батьківщину через чарівну силу євшан-зілля.

Класичний план поеми

І. Вступ
Пояснення, чому автор звертається до літопису
ІІ. Основна частина
  • Життя у розкоші ханського сина
  • Страждання батька без коханої дитини
  • Прохання батька до гудця
  • «Пісня вольного народу»
  • Чарівне зілля
  • «Воля! Воленька кохана!»
ІІІ. Висновок
Звернення автора до України і її синів

Детальний план із 13 пунктів

1. Старе оповідання
2. Ясир
3. Безтурботне життя малого
4. Забута Батьківщина
5. Прохання хана
6. Гудець у Києві
7. Мова пісні
8. Байдужість юнака
9. Чарівна сила євшан-зілля
10. Згадки з дитинства
11. Дорога в рідний край
12. Кобзарі – гудці народні
13. Побажання автора

Короткий тематичний план

  • Історія оповідання з літопису
  • Ханський син у Києві
  • Життя у неволі та розкошах
  • Журба хана за сином
  • Прохання батька до гудця
  • Гудець у Києві з місією
  • Далекі слова про Батьківщину
  • Пісня народу та колискова
  • Чудодійне євшан-зілля
  • Повернення спогадів про рідну землю
  • Шлях додому
  • Звернення до нащадків

Цитатний план поеми

1. «В давніх літописах наших Єсть одно оповідання...»
2. «Жив у Києві в неволі Ханський син, малий хлопчина...»
3. «Час минав і став помалу Рідний степ він забувати»
4. «Та не так жилося хану без коханої дитини...»
5. «Кличе він гудця до себе»
6. «І пішов гудець в дорогу»
7. «Та слова його хлопчину Не вражають...»
8. «І понюхать юнакові Подає оте бадилля»
9. «Що це враз з юнаком сталось?»
10. «В рідний степ у край веселий Простували, поспішали»
Кожна цитата відображає ключовий момент розвитку сюжету, допомагаючи глибше зрозуміти композицію твору.

Символічне значення структури

План поеми відображає не лише послідовність подій, а й глибинну ідею про важливість пам'яті про Батьківщину. Структура твору побудована так, що кульмінацією стає момент, коли запах євшан-зілля пробуджує в юнакові спогади про рідну землю.
Автор майстерно використовує контраст між багатим життям у неволі та внутрішньою порожнечею без Батьківщини. Цей контраст пронизує всю структуру поеми та підсилює її патріотичне звучання.

Коментарі