«Їхав козак за Дунай» Семена Климовського: аналіз пісні

26 липня 2024 р.•

Пісня «Їхав козак за Дунай», створена козаком Семеном Климовським, є перлиною української літератури. Вона зображує зворушливу сцену прощання козака з коханою дівчиною перед військовим походом, глибоко розкриваючи їхні почуття та переживання.

Літературний паспорт твору

Автор: Семен Климовський.

Тема: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною через його участь у військових подіях за Дунаєм.

Ідея: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.

Основна думка: «Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні — /Поплач обо мні».

Жанр: літературна пісня, інтимна лірика.

Композиція: твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою.

Художні засоби

Звертання: «Дівчино, прощай», «Ти, конику вороненький…», «Постій, постій, козаче…», «Ти будь здоров, мій миленький», «Тебе ж, мила, не забуду».
Епітети: «коник вороненький», «білі ручки», «ясні очі».
Повтори: «постій, постій…», «мила… миленький».
Метафора: «ручок не ламай», «ясних очей не стирай».
Зменшувально-пестливі форми слів: «миленький», «вороненький», «коник», «ручок».

Історія написання та світова слава

Пісня «Їхав козак за Дунай», написана Семеном Климовським, стала надзвичайно популярною ще за його життя. Оригінал твору не зберігся, а вперше текст був опублікований у Празі в 1790 році. Пісня швидко поширилася за межі України, здобувши світову славу.

У 1808 році твір став відомим у Німеччині, де його переклав поет-романтик Тігдем. Геніальний Людвіг ван Бетховен, натрапивши на мелодію, створив на її основі варіацію для фортепіано з флейтою. Пісня також набула популярності у Франції, Австрії, Чехії, Польщі, Англії та навіть Італії, що свідчить про її універсальну привабливість.

Текст пісні «Їхав козак за Дунай»

Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!”
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

– Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш –
Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,
Карих очей не стирай,
Мене з війни зо славою
К собі ожидай!

– Не хочу я нічого,
Тілько тебе їдного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!