Аналіз вірша «За сонцем хмаронька пливе» Тараса Шевченка
12 жовтня 2025 р.•
«За сонцем хмаронька пливе» — один із найліричніших і найніжніших віршів Тараса Шевченка, написаний у 1848 році під час заслання. Твір належить до пейзажної лірики та вражає своєю мелодійністю, простотою та глибиною почуттів.
Загальна характеристика твору
Автор: Тарас Шевченко
Рік написання: 1848
Рід літератури: лірика
Вид лірики: пейзажна
Жанр: ліричний вірш
Віршований розмір: тристопний ямб
Тема та ідея вірша
Тема: змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.
Ідея: туга за рідним краєм, його чарівною природою.
Основна думка: батьківщина — рідна домівка, місце, де душа знаходить спокій.
Вірш написаний у заслан��і, тому кожен рядок пройнятий тугою за Україною, за її природою, за вільним життям.
Художні засоби вірша
Епітети: хмаронька (пестлива форма), ясная зоря, дрібная зоря, тихесенько (подвійний зменшувальний суфікс підкреслює ніжність почуттів).
Метафори: «За сонцем хмаронька пливе» — хмара рухається за сонцем, наче живає істота; «ясная зоря закралась» — зоря оживає, стає персонажем.
Персоніфікація: природні явища набувають людських рис — хмаронька пливе, зоря закрадається, вітер віє.
Паралелізм: образи природи (вечір, зоря) паралельні до внутрішнього стану ліричного героя.
Інверсія: особлива побудова речень (інверсія) надає вірша музичності: «За сонцем хмаронька пливе».
Алітерація: повторення звуків створює мелодійність: «ясная зоря», «тихесенько віє».
Композиція та настрій
Вірш має просту, але гармонійну композицію. Він описує перехід від дня до ночі — від світла до темряви, від активності до спокою.
Перша частина: Описує вечір — хмаронька пливе за сонцем.
Друга частина: З'являється зоря — символ надії, світла в темряві.
Третя частина: Вітер віє — тихий, спокійний, заспокійливий.
Настрій вірша світлий, сумний-ніжний. Це не важка туга, а світла печаль, споглядання краси природи і водночас усвідомлення віддаленості від рідної землі.
Мелодійність та музичність
Вірш має надзвичайну музичність. Він був покладений на музику і став народною піснею.
Тристопний ямб надає вірша легкості, плавності. Рядки ніби пливуть, як та хмаронька за сонцем.
Повторення звуків, зменшувальні суфікси («хмаронька», «тихесенько») створюють відчуття ніжності, тепла.
Вірш легко запам'ятовується і співається, що робить його близьким до народної пісні.
Значення твору
«За сонцем хмаронька пливе» — один із найкращих зразків пейзажної лірики Шевченка. У простому описі вечірньої пори поет передав глибокі почуття туги за батьківщиною.
Вірш показує, що навіть у важкі часи заслання Шевченко зберіг здатність милуватися красою, бачити світлі моменти.
Твір демонструє майстерність поета у створенні лаконічних, але надзвичайно ємких образів. Кілька рядків передають цілий світ почуттів.
Цей вірш часто вивчають напам'ять у школі, адже він є прикладом досконалої поетичної форми та щирого ліричного почуття.
Коментарі