Займенник у ролі підмета і додатка: що варто знати

20 квітня 2025 р.

«Я подарував тобі книжку», «Вона любить його», «Ми запросили їх на свято» — у цих реченнях є слова, які замінюють іменники. Це займенники — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. У реченні займенники часто виступають у ролі підмета або додатка, виконуючи важливі синтаксичні функції.

Займенники допомагають уникнути повторів, роблять мовлення більш лаконічним і зв'язним. Вони можуть замінювати практично будь-яку частину мови — іменник, прикметник, числівник — і відповідно виконувати їхні синтаксичні ролі в реченні.

У цій статті ми розглянемо особливості вживання займенників у ролі підмета й додатка, з'ясуємо, які займенники і в якій формі можуть виконувати ці синтаксичні функції, та дізнаємося про типові помилки, яких варто уникати.

Займенник як частина мови

Перш ніж розглянути синтаксичні функції займенників, варто нагадати, що таке займенник як частина мови і які розряди займенників існують в українській мові.

Займенник — це самостійна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх. Займенники змінюються за відмінками, а деякі з них — за родами й числами.

В українській мові займенники поділяються на дев'ять розрядів за значенням:

• Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони

• Зворотний: себе

• Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній

• Вказівні: цей, той, такий, стільки

• Означальні: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший

• Питальні: хто, що, який, чий, котрий, скільки

• Відносні (мають таку саму форму, як і питальні, але вживаються для зв'язку частин складнопідрядного речення): хто, що, який, чий, котрий, скільки

• Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки

• Неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, чийсь, абихто, абищо, хто-небудь, що-небудь, казна-хто, казна-що

Залежно від того, яку частину мови замінює займенник, займенники поділяють на:

• Займенники-іменники (замінюють іменники, відповідають на питання «хто?», «що?»): я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, себе, хто, що, ніхто, ніщо, дехто, дещо тощо

• Займенники-прикметники (замінюють прикметники, відповідають на питання «який?», «чий?», «котрий?»): мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, цей, той, такий, весь, всякий, кожний, який, чий, котрий, ніякий, нічий, деякий, якийсь, чийсь тощо

• Займенники-числівники (замінюють числівники, відповідають на питання «скільки?»): стільки, скільки, ніскільки, скількись тощо

У ролі підмета і додатка найчастіше вживаються займенники-іменники, оскільки вони замінюють іменники, які традиційно виконують ці синтаксичні функції. Проте займенники-прикметники та займенники-числівники також можуть субстантивуватися (тобто вживатися в значенні іменника) і виконувати роль підмета чи додатка.

Займенник у ролі підмета

Підмет — це головний член речення, який означає предмет, особу або явище, про які йдеться в реченні, і відповідає на питання «хто?» або «що?». Підмет пов'язаний із присудком координаційним зв'язком (взаємоузгодженням).

У ролі підмета найчастіше вживаються такі займенники:

1. Особові займенники в називному відмінку:

• Я прочитав цікаву книжку.

• Ти завжди приходиш вчасно.

• Він працює в університеті.

• Вона любить класичну музику.

• Воно (дитя) спало спокійно.

• Ми вивчаємо українську мову.

• Ви знаєте багато цікавих історій.

• Вони поїхали відпочивати.

Особові займенники в ролі підмета можуть опускатися, якщо особа виражена закінченням дієслова-присудка. У такому разі речення стає односкладним (означено-особовим):

• Люблю читати книжки. (Я люблю читати книжки.)

• Знаєш цю пісню? (Ти знаєш цю пісню?)

• Вивчаємо українську мову. (Ми вивчаємо українську мову.)

2. Питальні займенники у питальних речення:

• Хто прийшов до нас у гості?

• Що сталося вчора ввечері?

• Який із цих творів тобі подобається найбільше?

• Чий це портфель лежить на столі?

• Котрий із синів допоміг батькові?

3. Відносні займенники у складнопідрядних реченнях:

• Той, хто багато читає, має багатий словниковий запас.

• Усе, що він сказав, було правдою.

• Не знаю, який із цих подарунків їй сподобається.

4. Заперечні займенники:

• Ніхто не прийшов на зустріч.

• Ніщо не порушувало тишу.

• Ніякий із запропонованих варіантів не підходив.

5. Неозначені займенники:

• Дехто з присутніх заперечливо похитав головою.

• Щось промайнуло між деревами.

• Будь-хто може впоратися з цим завданням.

6. Вказівні займенники:

• Це мій давній друг.

• Той не зрозумів завдання.

• Такий не підведе в скрутну хвилину.

7. Означальні займенники:

• Усі прийшли вчасно.

• Кожен має право на власну думку.

• Інший вчинив би інакше.

Зауважимо, що займенник себе (зворотний) не може виступати в ролі підмета, оскільки не має форми називного відмінка.

У ролі підмета займенники виконують важливу функцію: вони є організаційним центром речення, навколо якого будується вся його структура. Вони узгоджуються з присудком у числі, а в минулому часі дієслова-присудка — також у роді (для займенників однини).

Займенник у ролі додатка

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або який є об'єктом стану, і відповідає на питання непрямих відмінків: «кого?», «чого?», «кому?», «чому?», «кого?», «що?», «ким?», «чим?», «на кому?», «на чому?» тощо. Додаток пов'язаний із членом речення, який він пояснює, підрядним зв'язком (найчастіше керуванням).

У ролі додатка найчастіше вживаються такі займенники:

1. Особові займенники в непрямих відмінках:

Родовий відмінок: «кого?», «чого?»

• Я не бачив його вчора.

• Батьки чекають на неї.

• Вони не знають нас.

Давальний відмінок: «кому?», «чому?»

• Я подарував книжку тобі.

• Вона написала листа йому.

• Учитель розповів нам цікаву історію.

Знахідний відмінок: «кого?», «що?»

• Я давно не бачив тебе.

• Ми запросили його на свято.

• Вона любить їх.

Орудний відмінок: «ким?», «чим?»

• Я пишаюся тобою.

• Він цікавиться нею.

• Вони захоплюються вами.

Місцевий відмінок: «на кому?», «на чому?»

• Ми говорили про нього.

• Вони думали про вас.

• На мені лежить велика відповідальність.

2. Зворотний займенник себе (який має форми лише непрямих відмінків):

• Він думає лише про себе.

• Ми купили собі нові книжки.

• Вона взяла з собою парасольку.

3. Питальні займенники в непрямих відмінках:

• Кого ти запросив на свято?

• Чому ти надаєш перевагу?

• Кому ви подарували квіти?

• З ким ви розмовляли?

• На чому ви приїхали?

4. Відносні займенники в непрямих відмінках:

• Це той хлопець, якого я зустрів учора.

• Це та книжка, про яку я тобі розповідав.

• Це той чоловік, з яким ми їздили на екскурсію.

5. Заперечні займенники в непрямих відмінках:

• Він нікого не зустрів дорогою.

• Я нічого не знаю про це.

• Вона нікому не говорила про свою поїздку.

• Вони не цікавляться нічим.

6. Неозначені займенники в непрямих відмінках:

• Я побачив когось у саду.

• Вона попросила у декого допомоги.

• Ми розмовляли про дещо важливе.

• Вони зустріли будь-кого.

7. Присвійні займенники в непрямих відмінках:

• Я взяв твою книжку.

• Ми побачили їхній будинок.

• Вона показала свою нову сукню.

Особливістю займенників у ролі додатка є те, що вони можуть замінювати різні іменники, прикметники чи числівники, а отже, виражати різні об'єктні значення: об'єкт дії, об'єкт володіння, об'єкт мовлення, об'єкт стану тощо.

Відмінювання займенників у ролі підмета і додатка

Правильне відмінювання займенників є важливою умовою їх коректного вживання в ролі підмета і додатка. Розглянемо особливості відмінювання різних розрядів займенників.

1. Особові займенники

Однина:

• 1-ша особа: Н.в. я, Р.в. мене, Д.в. мені, Зн.в. мене, Ор.в. мною, М.в. на мені

• 2-га особа: Н.в. ти, Р.в. тебе, Д.в. тобі, Зн.в. тебе, Ор.в. тобою, М.в. на тобі

• 3-тя особа (ч.р.): Н.в. він, Р.в. його, нього, Д.в. йому, ньому, Зн.в. його, нього, Ор.в. ним, М.в. на ньому

• 3-тя особа (ж.р.): Н.в. вона, Р.в. її, неї, Д.в. їй, ній, Зн.в. її, неї, Ор.в. нею, М.в. на ній

• 3-тя особа (с.р.): Н.в. воно, Р.в. його, нього, Д.в. йому, ньому, Зн.в. його, нього, Ор.в. ним, М.в. на ньому

Множина:

• 1-ша особа: Н.в. ми, Р.в. нас, Д.в. нам, Зн.в. нас, Ор.в. нами, М.в. на нас

• 2-га особа: Н.в. ви, Р.в. вас, Д.в. вам, Зн.в. вас, Ор.в. вами, М.в. на вас

• 3-тя особа: Н.в. вони, Р.в. їх, них, Д.в. їм, ним, Зн.в. їх, них, Ор.в. ними, М.в. на них

Зауважте, що форми займенників третьої особи з початковим «н» вживаються після прийменників: до нього, при ній, для них.

2. Зворотний займенник себе

Н.в. —, Р.в. себе, Д.в. собі, Зн.в. себе, Ор.в. собою, М.в. на собі

Зверніть увагу, що зворотний займенник себе не має форми називного відмінка, а отже, не може виступати в ролі підмета.

3. Питально-відносні займенники хто, що

• хто: Н.в. хто, Р.в. кого, Д.в. кому, Зн.в. кого, Ор.в. ким, М.в. на кому

• що: Н.в. що, Р.в. чого, Д.в. чому, Зн.в. що, Ор.в. чим, М.в. на чому

Заперечні (ніхто, ніщо) та неозначені (дехто, дещо, хтось, щось, абихто, абищо, хто-небудь, що-небудь тощо) займенники відмінюються так само, як питально-відносні, при цьому префікс залишається незмінним, а змінюється лише займенникова частина:

• ніхто: Н.в. ніхто, Р.в. нікого, Д.в. нікому, Зн.в. нікого, Ор.в. ніким, М.в. ні на кому

• дехто: Н.в. дехто, Р.в. декого, Д.в. декому, Зн.в. декого, Ор.в. деким, М.в. на декому

У складених заперечних і неозначених займенниках з прийменниками префікс відокремлюється від займенникової частини, і прийменник ставиться між ними:

• ніхто – ні до кого, ні з ким, ні на кому

• дехто – де з ким, де до кого

• абихто – аби з ким, аби до кого

Правильне відмінювання займенників забезпечує їх коректне вживання в ролі підмета і додатка, а отже, сприяє грамотності та точності висловлювання.

Стилістичні особливості вживання займенників у ролі підмета і додатка

Займенники, вживані в ролі підмета і додатка, мають певні стилістичні особливості, які варто враховувати для забезпечення точності, логічності та виразності мовлення.

1. Уникнення двозначності

Замінюючи іменники займенниками, особливо в ролі підмета, варто стежити, щоб було зрозуміло, до якого слова в попередньому контексті відноситься займенник. Наприклад:

Неправильно: «Іван розмовляв з Петром. Він був дуже засмучений». (Незрозуміло, хто саме був засмучений: Іван чи Петро).

Правильно: «Іван розмовляв з Петром. Іван був дуже засмучений». або «Іван розмовляв з Петром. Петро був дуже засмучений».

2. Займенник у ввічливому звертанні

У ввічливому звертанні до однієї особи використовується займенник Ви (пишеться з великої літери в особистому листуванні):

• «Шановний Петре Івановичу, запрошуємо Вас на святкування».

• «Ви вже переглянули наш лист?»

Така форма звертання є характерною для офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів і є ознакою ввічливості.

3. Займенник для уникнення повторів

Займенники в ролі підмета і додатка допомагають уникнути повторення тих самих слів, роблячи мовлення плавнішим і зв'язнішим:

• «Марія прийшла додому. Вона була втомлена після роботи. Їй хотілося відпочити».

• «Я купив новий телефон. Він має хорошу камеру. Мені він дуже подобається».

4. Стилістичне використання займенника «я»

У науковому стилі традиційно уникають вживання займенника «я» для підкреслення об'єктивності викладу. Натомість використовують форми «ми», «нами досліджено», безособові конструкції або форми з пасивними дієприкметниками:

• «Нами було проведено експеримент» (замість «Я провів експеримент»).

• «У статті розглядаються проблеми» (замість «У статті я розглядаю проблеми»).

• «Досліджено вплив температури» (замість «Я дослідив вплив температури»).

5. Займенники в поетичному мовленні

У поетичному мовленні займенники можуть виконувати особливу експресивну функцію, вживаючись у незвичних контекстах:

• «Уже ми тих, що вчили нас, не чуєм...» (Ліна Костенко)

• «Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?» (Василь Симоненко)

6. Синонімічні заміни

Для уникнення одноманітності можна використовувати синонімічні заміни займенників в ролі підмета і додатка:

• «Студенти прийшли на лекцію. Вони уважно слухали викладача. Потім молодь поставила багато запитань».

• «Директор зібрав нараду. Він оголосив важливу інформацію. Керівник попросив всіх висловити свою думку».

7. Емфатичне використання займенників

Для емоційного підкреслення чи виділення думки займенники можуть повторюватися або вживатися в незвичному порядку слів:

• «Тобі, тобі одній я це кажу!»

• «Їх, саме їх ми чекали весь вечір».

• «Мене це не стосується».

Правильне й доречне використання займенників в ролі підмета і додатка збагачує мовлення, робить його точнішим, виразнішим і стилістично довершеним.

Типові помилки при вживанні займенників у ролі підмета і додатка

Під час використання займенників у ролі підмета і додатка можуть виникати різні помилки. Розглянемо найпоширеніші з них, щоб навчитися їх уникати.

1. Двозначність через неправильне вживання займенників

Ця помилка виникає, коли з контексту незрозуміло, до якого іменника відноситься займенник:

Неправильно: «Батько зустрів сина, коли він повертався з роботи» (Незрозуміло, хто повертався з роботи: батько чи син).

Правильно: «Батько, повертаючись з роботи, зустрів сина» або «Батько зустрів сина, який повертався з роботи».

2. Неправильний відмінок займенника в ролі додатка

Ця помилка часто пов'язана з неправильним вибором прийменника або незнанням правил керування:

Неправильно: «Я зустрівся з їм» (треба: з ним).

Неправильно: «Вона прийшла до мною» (треба: до мене).

Неправильно: «Ми говорили за нього» (у значенні «про нього»; треба: про нього).

3. Неправильне вживання форм займенників третьої особи після прийменників

Після прийменників форми займенників третьої особи починаються з «н»:

Неправильно: «для його», «від її», «до їх» (треба: для нього, від неї, до них).

4. Зайве вживання займенників

Іноді займенники вживаються там, де вони зайві, що робить мовлення громіздким:

Неправильно: «Діти вони прийшли до школи».

Правильно: «Діти прийшли до школи».

Неправильно: «Моя сестра вона працює в університеті».

Правильно: «Моя сестра працює в університеті».

5. Неузгодженість займенника-підмета з присудком

Займенник-підмет має узгоджуватися з присудком у числі, а в минулому часі дієслова-присудка — також у роді (для займенників однини):

Неправильно: «Вони прийшов до висновку» (треба: прийшли).

Неправильно: «Вона склав іспит» (треба: склала).

6. Порушення правил відмінювання заперечних і неозначених займенників з прийменниками

Неправильно: «нізким», «декому», «аби у кого» (з прийменниками).

Правильно: «ні з ким», «ні до кого», «аби до кого», «аби в кого».

7. Неправильне вживання займенника «котрий»

Займенник «котрий» у ролі підмета доречний лише тоді, коли йдеться про вибір із кількох осіб чи предметів:

Неправильно: «Це хлопець, котрий приїхав з Києва» (якщо йдеться лише про одного хлопця).

Правильно: «Це хлопець, який приїхав з Києва».

Правильно: «Котрий із цих хлопців приїхав з Києва?» (якщо йдеться про вибір серед кількох хлопців).

8. Неправильне використання особових займенників у формах ввічливості

Неправильно: «Іван Петрович, ви (з малої літери) запрошені на зустріч» (у офіційному листуванні).

Правильно: «Іван Петрович, Ви запрошені на зустріч».

Правильно вживати займенники в ролі підмета і додатка — це важлива складова грамотного мовлення. Уникаючи типових помилок, можна зробити своє мовлення точнішим, логічнішим і стилістично довершеним.