«Захар Беркут»: історія написання повісті
28 вересня 2025 р.•
Історична повість Івана Франка 'Захар Беркут' - це твір, який поєднує в собі історичну достовірність з художнім вимислом. Історія створення цієї повісті пов'язана з літературним конкурсом та бажанням автора показати героїчну боротьбу українського народу за незалежність.
Літературний конкурс 1882 року
Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. Цей конкурс став поштовхом для створення повісті 'Захар Беркут'.
Іван Франко вирішив взяти участь у конкурсі, вибравши тему боротьби українського народу проти монгольської навали. Ця тема була актуальною для української літератури того часу.
Конкурс мав на меті стимулювати створення якісних історичних творів українською мовою та розвивати національну літературу.
Створення повісті
У 1883 році повість «Захар Беркут» була вже написана. Франко працював над нею інтенсивно, вивчаючи історичні джерела та матеріали про монгольську навалу.
Автор обрав місце дії - Тухольщину в Карпатах, що дозволило йому показати специфіку життя гірських общин та їхню боротьбу за незалежність.
Франко поєднав історичні факти з художнім вимислом, створивши переконливу картину життя XIII століття та героїчної боротьби проти завойовників.
Історична основа твору
Повість базується на реальних історичних подіях XIII століття, коли монгольські орди вторглися на територію Київської Русі та захопили величезні території.
Франко вивчав літописи та історичні джерела, щоб достовірно відтворити атмосферу епохи та показати справжній масштаб монгольської загрози.
Автор зосередився на описі боротьби місцевих общин, які не здавалися без бою, навіть коли центральна влада була розгромлена.
Соціальна проблематика
Поряд з історичною темою, Франко розкриває соціальні проблеми суспільства XIII століття - боротьбу між боярами та простонароддям, корупцію та зраду.
Образ Тугара Вовка символізує бояр, які готові співпрацювати з завойовниками заради власних інтересів, нехтуючи благом народу.
Захар Беркут протиставляється цим негативним персонажам, уособлюючи чесність, справедливість та готовність боротися за справу народу.
Художні особливості
Франко використовує різноманітні художні засоби: детальні описи природи Карпат, яскраві характеристики персонажів, діалоги, які передають дух епохи.
Автор майстерно поєднує епічні сцени битв з ліричними моментами, такими як кохання Максима та Мирослави.
Повість написана живою українською мовою з використанням народних виразів та специфіки гірських діалектів.
Значення твору
«Захар Беркут» став важливим твором у розвитку української історичної прози. Він показав, що українська література може створювати якісні історичні твори.
Повість надихала українців на боротьбу за незалежність та показувала, що справжня свобода потребує мужності та готовності до самопожертви.
Твір залишається актуальним і сьогодні, нагадуючи про важливість захисту національної незалежності та гідності.