«Захар Беркут»: цитатна характеристика героїв

Повість Івана Франка 'Захар Беркут' представляє галерею яскравих персонажів, кожен з яких відіграє важливу роль у розкритті ідеї твору. Цитатна характеристика героїв дозволяє краще зрозуміти їх мотиви, риси характеру та внесок у розвиток сюжету.

Максим - молодий герой

Максим - наймолодший син Захара Беркута, який перейняв ідеали батька і хоробро б'ється у першій сутичці з монголами. Автор характеризує його як «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом».
Зовнішність Максима описується так: «його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум'янцем осяяне, одверте, щире лице». Це підкреслює його молодість, здоров'я та відкритість характеру.
Максим закоханий у боярську дочку Мирославу, що додає його образу романтичних рис. Він «перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара».

Мирослава - кохана Максима

Мирослава - боярська дочка, кохана Максима. Її образ символізує жіночність, красу та вірність. Вона стає свідком трагічних подій і виявляє стійкість перед лицем небезпеки.
Через кохання до Мирослави Максим ще більше мотивований боротися за свободу своєї землі. Їхнє кохання стає символом надії та майбутнього, яке загрожує монгольська навала.

Тугар Вовк - ворог народу

Тугар Вовк - негативний персонаж, який символізує зраду та прагнення до особистої вигоди. Він готовий співпрацювати з монголами заради власних інтересів, нехтуючи благом народу.
Цей персонаж контрастує з Захаром Беркутом та Максимом, показуючи два різні підходи до боротьби з ворогом - героїчний опір проти пристосування.

Захар Беркут - мудрий лідер

Захар Беркут - центральний персонаж повісті, тухольський старійшина та знахар. Він «все життя віддав служінню громаді» та є символом мудрості, справедливості та патріотизму.
Захар Беркут «замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі». Цей досвід зробив його широко обізнаним та мудрим лідером.
Його рішення боротися до кінця проти монголів показує глибоку любов до рідної землі та готовність до самопожертви заради свободи народу.

Бурунда - монгольський хан

Бурунда - монгольський хан, який очолює навалу на Тухольщину. Він символізує зовнішню загрозу та тиранію. Його образ показує безжалісність завойовників та їхнє бажання підкорити вільний народ.
Через образ Бурунди автор показує, що справжня свобода потребує мужності та готовності до боротьби, навіть коли ворог переважає силою.