«Золотий горнець»: головні герої повісті Гофмана
17 вересня 2025 р.•
Повість «Золотий горнець» Е.Т.А. Гофмана населена незвичайними персонажами, які втілюють різні аспекти людської природи та філософські ідеї романтизму. Система образів твору відображає конфлікт між поетичним і прозаїчним світами.
Ансельм — романтичний мрійник
Студент Ансельм — головний герой повісті, молодий чоловік, який втілює тип романтичного мрійника. Він вивчає теологію, але його душа прагне чогось більшого, ніж сухі наукові знання.
Ансельм відзначається мрійливістю, схильністю до фантазій та здатністю бачити чудесне в повсякденності. Ця особливість робить його відкритим для сприйняття фантастичного світу.
Характер героя суперечливий: він одночасно наївний і мудрий, практичний і мрійливий. Ансельм розривається між двома світами — реальним і казковим.
Еволюція Ансельма протягом повісті — це шлях від звичайного студента до обраного, який здатен увійти в чарівний світ мистецтва та поезії.
Архіваріус Ліндгорст — таємничий покровитель
Архіваріус Ліндгорст — одна з найзагадковіших постатей повісті. За зовнішністю респектабельного чиновника ховається могутній саламандр, володар чарівного світу.
Ліндгорст уособлює творче начало, мистецтво, поезію. Він є провідником Ансельма у світ справжньої краси та гармонії, допомагає йому розкрити свій творчий потенціал.
Його палац символізує ідеальний світ мистецтва, де панує красота, гармонія та вічність. Саме туди прагне потрапити душа справжнього митця.
Ліндгорст — мудрий наставник, який не примушує, а лише створює умови для духовного зростання Ансельма. Він втілює ідею про те, що мистецтво не можна нав'язати — воно має народитися зсередини.
Серпантина — муза та натхнення
Серпантина — золотоволоса змійка, дочка Ліндгорста, яка втілює поетичне натхнення та музу митця. Її образ поєднує земне і небесне, реальне і ідеальне.
Вона з'являється Ансельму спочатку як прекрасний голос серед листя бузини, потім як чарівна дівчина. Серпантина символізує красу, яка відкривається лише обраним.
Кохання Серпантини до Ансельма — це не звичайне почуття, а духовний зв'язок між музою та митцем. Вона обирає його як гідного служителя мистецтва.
Образ Серпантини втілює романтичну ідею про те, що справжня краса недоступна для профанів, вона відкривається лише тим, хто здатен її зрозуміти і оцінити.
Вероніка — представниця буденного світу
Вероніка — шістнадцятирічна дочка конректора Паульмана, яка втілює звичайний, побутовий світ з його матеріальними інтересами та обмеженими горизонтами.
Вона закохана в Ансельма, але її кохання має земний, чуттєвий характер. Вероніка мріє про заміжжя, затишний дім, стабільне майбутнє.
Характер Вероніки не позбавлений привабливості — вона щира, жвава, здатна на глибокі почуття. Проте її світогляд обмежений рамками міщанської моралі.
Протиставлення Вероніки і Серпантини показує конфлікт між земним і небесним коханням, між прозаїчними потребами і поетичними прагненнями.
Конректор Паульман — батько Вероніки
Паульман — добродушний, але обмежений чиновник, який уособлює філістерський світ із його упередженнями та стереотипами.
Він щиро турбується про долю дочки і хоче влаштувати її щастя за традиційними мірками: заміжжя за порядною людиною, забезпеченість, респектабельність.
Паульман не розуміє Ансельма, вважає його дивакуватим мрійником. Він втілює погляд «здорового глузду» на життя, який не залишає місця для чуда.
Реєстратор Геербранд — кар'єрист
Геербранд — колега Паульмана, який мріє одружитися з Веронікою. Він представляє тип кар'єриста, для якого головне — службове просування та матеріальний добробут.
Його характер позбавлений поетичності та духовності. Геербранд живе виключно практичними інтересами, не здатен зрозуміти красу чи мистецтво.
Протиставлення Геербранда і Ансельма підкреслює різницю між людиною-функцією і людиною-творцем.
Стара Ліза — відьма
Стара торговка яблуками Ліза виявляється могутньою відьмою, яка протистоїть світлим силам, що захищають Ансельма.
Вона допомагає Вероніці у боротьбі за Ансельма, використовуючи темну магію. Ліза втілює руйнівні сили, що заважають духовному розвитку.
Образ старої Лізи символізує спокуси матеріального світу, які намагаються утримати людину від піднесення до вищих сфер буття.
Символічне значення персонажів
Кожен персонаж повісті втілює певний тип світосприйняття: Ансельм — романтичного мрійника, Ліндгорст — мудрого наставника, Серпантина — натхнення.
Конфлікт між персонажами відображає вічну боротьбу між поезією і прозою, мрією і реальністю, духовним і матеріальним.
Гофман показує, що кожна людина має вибір: залишитися в обмеженому світі повсякденності чи піднятися до вищих сфер мистецтва і краси.