                                Ця книга про Підковника, який вміє мандрувати світами снів, і Андрея, що ніяк не може звільнитись від тіні коханої, про Естер з родимкою у формі зернятка граната і Тетяну, яка співає пісні невідомою мовою, про Богомила, здатного змайструвати шпильку для волосся із місяцевого променя, і Сашу, з її таємними ранковими прогулянками, а ще про Драґора, який одного дня разом із трьома корабельними скринями з’явився на порозі незвичайного будинку із дахом кольору неба. А ще, як і будь-який атлас, ця книга містить карти, які, щоправда, цілковито відрізняться від усіх інших карт, що траплялись вам раніше. І якщо мати достатньо фантазії та хоробрості, то описаними тут шляхами можна вийти далеко за межі акуратно зачесаної дійсності.            

Атлас, описаний небом

                                Для Розелі й трьох її доньок — Ґерти, Труди та Ільди — всі дороги ведуть у родинний дім в невеличкому селі Дівоча Гора. Де б вони не опинились, саме сюди повертаються по розраду та підтримку. Кожна з них шукає своє місце в світі у непрості часи, коли Польща тільки-тільки починає оговтуватись від страхіть Другої світової війни, щоб натомість зіткнутися зі страхіттями сталінізму. Але там, де інші ламаються, сестри йдуть уперед з гордо піднятими головами — плече до плеча, слід у слід, — залишаючи по собі чорні троянди і жалобні стрічки з написом “Від Байдужої”. Розворушивши чимало незагоєних ран центральноєвропейської пам’яті, Мартина Бунда зуміла створити захопливу сагу про жіночу солідарність всупереч усім лихоліттям Великої історії. Роман став у Польщі сенсацією і в 2018 році був удостоєний премії Gryfia за «найкращу книгу року, написану жінкою». Готуються до друку переклади в Німеччині, Чехії та інших країнах.            

Байдужість

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани 
Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами 
''маленьких людей'' про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, 
перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну 
завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.
 Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими 
від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, 
вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами 
''зони'', посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч 
людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими. Переклад 
на українську та післямова Оксани Забужко.

Чорнобильська молитва.Хроніка майбутнього

Архівні знахідки, документи, листи, спогади, зібрані у цій книжці, дають змогу побачити біографію і творчість Олександра Довженка у новому світлі. Петлюрівець чи сталініст, революційний романтик чи раціональний прагматик, радянський шпигун у Німеччині чи український дипломат, що відстоює інтереси України? На всі ці питання непросто знайти однозначні відповіді. У Довженковому листуванні з Варварою Криловою, Оленою Черновою, Юлією Солнцевою, Валентиною Ткаченко розгортаються складні колізії інтимних стосунків, історії кохання і зречення, зради і вірності. Досі не публіковані мемуари сучасників дозволяють зазирнути у творчу лабораторію митця, зрозуміти витоки його режисерських задумів, автобіографічне підґрунтя сюжетів «Арсеналу», «Землі», воєнної прози, простежити особливості побутування в українській культурі авторського міфу Олександра Довженка.

Довженко без гриму

Нова збірка актуальної публіцистики відомої письменниці — це книга для тих, хто не уникає чесних відповідей на нагальні питання і переймається викликами, які ставить перед українцями сьогодення. Тут ідеться про химери «поневоленого розуму» та про нові маски й форми, яких набуває в епоху мас-медіа давня війна, про пошук героїв, про знакові постаті й тексти, а зрештою про те, як гідність і спротив нав’язаним правилам гри дають нову надію європейській цивілізації. Це ексклюзивний репортаж із гарячих точок інформаційного фронту, де триває боротьба з забуттям і байдужістю, які мало не коштували нам держави.

І  знову я влізаю в танк…

У повісті, написаній за мотивами народної казки про сестровбивство, Оксана Забужко досліджує вічні питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в нашій душі? Чи можна зупинити злочин, розпізнавши його в зародку? Чи справді гріхи батьків падають на дітей? Жіноча версія легенди про Каїна й Авеля обертається напруженою психологічною драмою, бароковий колорит якої тільки додає їй універсального чару. Повість перекладено польською, чеською, фарсі, з успіхом поставлено на театральних сценах в Україні та за кордоном.

Казка про калинову сопілку

Багато читачів кажуть, що, читаючи, вони «поринають у книжку», однак тільки ті, хто сповна опанували мистецтво читання, можуть поринути у неї буквально: пройтися морським узбережжям і нанести на підошвах піску в дім, придбати продукти в магазині, який давно вже не існує в реальності, чи зустріти читача, який саме мандрує тими ж реченнями. Редактор Адам Лозанич, що належить до таких майстрів читання, одного дня отримує завдання – втрутитись у загадкову книжку, про яку немає інформації навіть у Національній бібліотеці. Розмірковуючи, навіщо комусь вносити зміни в текст, який навіть не містить сюжету, а є лише описом розкішної вілли і пишного саду, юнак знайомиться з іншими читачами, переживає дивовижні події і викорчовує рослини, що колись були свідками незвичайної історії кохання.

Крамничка "З легкої руки"

Прикута до ліжка Дезіре терпить епілептичні напади, що руйнують її тіло, і водночас відточує свій талант. Вона — квітнева відьма, і її мандрівна душа стежить за трьома своїми зведеними сестрами, переконана, що котрась із них вкрала призначене їй життя. Кожна з прийомних сестер ховає у собі порожнечу, яку не здатна заповнити ні родиною, ні кар’єрою, ні алкоголем чи коханцями. Роками вони тягнуть за собою болісний зв’язок, який до кінця не усвідомлюють, аж поки таємничі листи не зводять їх докупи. Квітнева відьма виконує свій план помсти й підштовхує сестер одну до одної, наче фігурки у химерній грі. Чи можуть сестри і всі решта, задіяні в цій історії, сподіватися хоч на якесь звільнення? «Квітнева відьма» — знаковий, пристрасний і потужний роман Майґуль Аксельссон, за який вона 1997 р. отримала шведську Премію ім. Авґуста Стріндберґа (Augustpriset). Це історія про пошук приналежності, про дитячі травми, які ніколи не лишаються в дитинстві, про лицемірний і нестерпний уклад у притулках для людей з інвалідністю

Квітнева відьма

                                З ким товаришувала Лариса Косач, ким захоплювалася і з кого кпила, що читала, де бувала, чим журилася і про що мріяла, як народжувалися задуми її творів… Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає молода, енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ. Уперше опублікований без вилучень, зі збереженням авторського правопису, епістолярій Лесі Українки відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть.            

Леся Українка.Листи(1876-1897)

                                П’ять років на межі століть, за які у житті поетеси сталося так багато. Вона долає хворобу, натхненно пише й перекладає, тяжко переживає смерть коханого Сергія Мержинського, наснажується ніжною дружбою Ольги Кобилянської, відданістю Климента Квітки, незмінною підтримкою рідних. Спілкується з письменниками, артистами і політиками, багато подорожує — часто вимушено, а проте радо, вчить італійську, намагається здобути фінансову незалежність, бере на себе роль родинного миротворця, нарікає на виснажливість закупів за кордоном і грубість російських туристів, шиє собі одяг і виписує книжки з європейських бібліотек Яскрава картина fin de sicle, якою її побачила блискуча інтелектуалка з української аристократичної родини, ненароком написаний геніальний роман у листах.            

Комора