«Прості речі» — це відверті діалоги великої акторки про її життя, родину, близьких людей, покликання, професію і країну з журналісткою Тетяною Терен і театральним критиком Анною Липківською.&nbsp;У цих текстах перед нами постає не лише жива легенда українського 
театру та кіно, а й гранично щира жінка, якій випав непересічний 
життєвий шлях. У розмовах згадуються знакові події та відомі особистості
 нашої культури, які для Ади Роговцевої були і залишаються друзями чи 
колегами.&nbsp;До видання увійшли архівні та сучасні фотографії, багато з яких публікуються вперше.&nbsp;Книга-інтерв’ю буде цікава всім, хто захоплюється творчістю Ади Роговцевої та стежить за світом театру й кіно.

Прості речі.Вісім розмов з Адою Роговцевою

                                Пам’ять кожної людини — мов карта, на яку ми наносимо свої враження, риси найдорожчих людей, контури найважливіших міст і місць. Нерідко ця карта рясніє запитаннями, на які шукаємо відповіді протягом усього життя, цінними висновками, до яких приходимо завдяки досвіду, факта- ми та явищами, які обдумуємо, відчуваємо і запізнаємо. На сторінках цієї книжки, цього інтерв’ю-ріки, журналістка Тетяна Терен і письменник Тарас Прохасько витворюють власну мапу із сімома важливими пунктами призначення. Вони роздумують про творення себе, про ландшафт, країну і світ, який нас формує. Приглядаються до рослин, тварин і людей. Намагаються зрозуміти і пояснити творчість. За цю семиденну мандрівку вглиб самих себе вони проходять кожен із етапів Акту Творення, намагаючись збагнути (на своєму рівні) задум Творця. Перед нами найповніший портрет одного з найзнаковіших українських письменників сучасності. Перед нами спроба осмислити навколишній світ у всій його цілісності й тотипотентності. Тарас Прохасько – український письменник, есеїст, публіцист, перекладач. Автор книжок прози та есеїстики «Інші дні Анни» (1998), «FM Галичина» (2001), «НепрОсті» (2002), «Лексикон таємних знань» (2003), «Порт Франківськ» (2006), «БотакЄ» (2010), «Одної і тої самої» (2013), «Ознаки зрілості» (2014), «Так, але» (2019). Автор серії інтерв’ю з українськими інтелектуалами «Інший формат». Представник Станиславівського феномена в українській літературі.            

Сотворіння світу. Сім днів із Тарасом Прохаськом

Григір Тютюнник (1931–1980) — письменник, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Блискучий стиліст і один із найсильніших українських прозаїків XX ст.&nbsp; Усі тексти Григора Тютюнника написані досконало:&nbsp;соковиті описи та діалоги, влучні слова про персонажів, стрімке розгортання сюжету… і доречні міркування, яких не забагато й які ніколи не банальні. Тут є естетика вислову, інтелектуальні відступи, алюзії до інших текстів, та головне в цій збірці –&nbsp; фрагменти реального життя, яким воно є.&nbsp; До збірки увійшло десять текстів (повісті, новели, оповідання) Григора Тютюнника:&nbsp;«Зав’язь», «Холодна м’ята», «Чудасія», «Медаль», «Червоний морок», «Обмарило», «Облога», «Оддавали Катрю», «День мій суботній», «Три зозулі з поклоном».&nbsp; У запропонованій короткій прозі ви побачите, які нюанси переживань здатна передати література, як вона може зворушити, наблизивши до чийогось, хай навіть далекого від нас життя.&nbsp; Ця книга виходить у серії «Своя класика» від видавництва Pabulum.&nbsp;Це найбільш важливі тексти української літератури. Книги, які перезавантажать ваше уявлення про нашу культуру. Тексти, які стали явищем в літературі та вплинули на її розвиток. У сильній країні важливо читати і знати «свою класику».

Три зозулі з поклоном

                                «Випивка: Історія однієї любові» — це болісна і щира життєва хроніка Керолайн Непп, напозір успішної молодої журналістки, про її любовні стосунки з алкоголем, які тривали понад двадцять років. Це була любов з першого погляду. Краплини вологи на охолдженій пляшці. Те, як дзвеніли келихи і лилася розмова. Потім любов перетворилася на одержимість: як вона ховала пляшки за холодильником свого коханого; як вставала з-за столу і непомітно пробиралася у ванну; як йшла з роботи одразу до бару. А тоді, як багато інших історій любові, все розпалося. Керолайн вперше спробувала алкоголь у чотирнадцять. Вона пила протягом навчання в університеті Ліги Плюща, а потім – протягом успішної кар’єри редакторки та авторки колонок, за які отримала визначні нагороди. На публіці Керолайн Непп була слухняною дочкою та вишуканою професіоналкою. Наодинці — пила до забуття. Ці вражаюче відверті мемуари оголюють авторку, сімейні міфи та руйнівні стосунки, які часто присутні при вживанні алкоголю. Понад усе це історія любові на всі часи: повна пристрасті та розбитих сердець, зради та бажання, це історія тріумфу над болем та обманом, які характерні для життя з алкогольною залежністю.            

Пабулум