Яка з наведених властивостей наукової інформації означає її відповідність реальному об′єкту або явищу?

Яким є співвідношення між метою та завданнями дослідження?

Результат дослідження; послідовність дій для його досягнення.

Загальний напрям дослідження; конкретні етапи реалізації.

Обґрунтування наукового припущення; опис дослідницьких процедур.

Формулювання проблеми; підсумок результатів.

Яке завдання виконує аналітична функція методу?

Розкладання досліджуваної проблеми на складники та виявлення зв'язків між ними.

Висунення альтернативних гіпотез і формулювання інтуїтивних припущень.

Узагальнення отриманих даних та обґрунтування зроблених висновків.

Проведення польових досліджень і формування наукового звіту.

Чим відрізняється метод від методики у науковому дослідженні?

Метод ‒ це загальний напрям дослідження, а методика ‒ це філософське підґрунтя теорії.

Метод визначає логіку наукового пошуку, а методика ‒ конкретні процедури і прийоми його реалізації.

Метод стосується організації дослідницького процесу, а методика ‒ лише збору емпіричних даних.

Метод ‒ це сукупність практичних дій, а методика ‒ набір абстрактних міркувань.

Який фактор сприяв посиленню значущості соціальних функцій науки?

Поява нових філософських концепцій.

Досягнення науково-технічного прогресу.

Розширення міжнародного співробітництва.

Збільшення кількості наукових публікацій.

Що з переліченого є ключовою цінністю відкритої науки відповідно до Рекомендацій UNESCO (2021)?

Колективна користь для всього людства.

Індивідуальна конкурентна перевага дослідників.

Національна наукова безпека та суверенітет.

Корпоративна інноваційна ефективність.

Який тип експерименту передбачає активне втручання для зміни властивостей об’єкта?

Яке з наведених визначень відповідає поняттю «відкрита наука»?

Система публікацій, доступна лише для акредитованих дослідників.

Науковий підхід, що зосереджений на патентуванні результатів досліджень.

Практика ведення досліджень в академічному середовищі.

Рух, спрямований на забезпечення доступу до наукових знань, даних, методів і співпраці.

Який із перелічених потенційних ризиків відкритої науки може спричинити погіршення достовірності наукових результатів і знизити рівень суспільної довіри до наукової діяльності?

Використання відкритих платформ для публікації наукових результатів без рецензування.

Залучення представників громадянського суспільства до етапу обговорення наукової тематики.

Публікація дослідницьких матеріалів у реєстрах, доступних для міждисциплінарного аналізу.

Поширення аналітичних звітів про наукові результати серед широкої громадськості.

Яке твердження найповніше відображає методологію як систему світоглядних принципів пізнання?

Вчення про технічні засоби наукової роботи.

Сукупність емпіричних фактів наукового дослідження.

Філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності.

Перелік публікацій результатів наукових досліджень.

Яка властивість штучного інтелекту дає змогу виявляти нові наукові закономірності під час обробки великих обсягів даних?

Виявлення прихованих закономірностей і патернів у необроблених даних.

Перетворення неструктурованої інформації на формат, придатний для аналізу.

Установлення нових зв’язків між різними наборами даних без участі людини.

Оптимізація процедур аналізу даних через зменшення обсягу вибірки.

Що розуміють під функцією наукової публікації щодо встановлення пріоритету автора?

Визначення авторства на конкретний вид наукового результату.

Юридичний захист наукової публікації.

Процес визначення першості на отримані результати.

Реєстрація офіційного права на наукову публікацію.

Яке твердження ілюструє процес пізнання відповідно до принципу сходження від абстрактного до конкретного?

Від узагальненого різностороннього визначення до одностороннього, фрагментарного уявлення.

Від сутнісної сторони класу предметів до цілісного багатогранного уявлення про окремий об'єкт.

Від багатогранного набору теоретичних даних до інтерпретаційного висновку.

Від сприйняття окремих ознак предмета до визначення, в якому відображається сутність властивості.

До якого методу наукового пізнання належить цей умовивід: «Всі метали електропровідні. Залізо ‒ метал. Отже, залізо електропровідне»?

Який із рівнів наукового пізнання НЕ відповідає певному способу мислення та аналізу?

Яке з наведених тверджень щодо емпіричного пізнання відображає його специфіку у співвідношенні з іншими рівнями?

Емпіричне пізнання зосереджене на фіксації зв’язків між явищами в межах спостережуваного досвіду без звернення до сутнісних і методологічних пояснень.

Емпіричне пізнання забезпечує достовірне пояснення глибинних причин явищ, які формулюються у метатеоретичних категоріях.

Емпіричне пізнання дає змогу остаточно обґрунтувати наукову істинність теорії, спираючись на дані безпосереднього досвіду.

Емпіричне пізнання використовується винятково для опису структурних закономірностей об’єкта у термінах, що належать до чуттєвих вражень.

Який структурний елемент НЕ обов’язковий в тексті статті під час її презентації?

Аналіз попередніх досліджень за темою та постановка задачі.

Відсотковий внесок авторів до матеріалу статті.

Викладення основного матеріалу.

Висновки за проведеними дослідженнями.

Дослідник обрав методику, яка точно відповідає меті дослідження і забезпечує досягнення результатів у заданих умовах. Яке поняття це відображає?

Об’єктивність – незалежність результатів від упередженості.

Валідність – відповідність методу меті дослідження.

Детермінованість – передбачуваність результатів.

Адекватність – відповідність умовам дослідження.

Яке з наведених тверджень найбільш відповідає ознакам псевдонауки?

Висновки дослідження базуються на багаторазово відтворених результатах спостережень.

Положення теорії формулюються так, щоб їх неможливо було перевірити дослідним шляхом.

Твердження побудовані на логічних гіпотезах, що підлягають фальсифікації.

Узагальнення засновані на аналізі суперечливих емпіричних даних із зазначенням джерел.

Яке з наведених тверджень відображає мету попереднього огляду літератури на етапі обґрунтування теми дослідження?

Встановлення типових методів, що використовуються для виконання схожих завдань.

Виявлення нерозв’язаних аспектів досліджуваної проблеми та формулювання актуальності.

Оцінювання ефективності впровадження наукових результатів попередніх досліджень у практику.

Визначення організацій, у межах яких виконуються дослідження зі схожої проблематики.

Питання 19