inshe

Тест загальної навчальної компетентності 2023 року. Включає вербально-комунікативний та логіко-аналітичний компоненти.

У мовознавстві термін 'еволюції' означає поступовий розвиток мови. Економія мовленнєвих зусиль — один із рушіїв цього процесу. Інші варіанти (революції, деволюції, інволюції) не відповідають ідеї поступового розвитку.

Більшість мовознавців уважає прагнення до економії мовленнєвих зусиль важливим (іноді навіть визначальним) чинником мовної (1)________________, інші ж категорично заперечують економію як одну з рушійних сил мовного поступу.

Термін 'патологічності' тут використано в позитивному сенсі — як надзвичайну глибину гуманізму Стуса. Інші варіанти не передають цієї ідеї: 'дегенерації', 'ретроградства', 'депресивності' мають негативний зміст.

По суті, Стусів гуманізм можна позначити поняттям (2)__________, звісно, в хорошому сенсі, ‒ настільки відчайдушно щире і невикорінно глибоке у зв'язку з його особистістю вміння (3)__________________ до інших.

Дієслово 'ставитися' найкраще передає емоційне та моральне ставлення до інших, що відповідає гуманістичним принципам. Інші варіанти не є доречними в цьому контексті.

'Світовий' — це глобальний тренд, що охопив багато країн після завершення холодної війни. Інші варіанти не відображають такого масштабу.

Децентралізація як (4)____________ тренд останніх десятиліть, імовірно, пов'язана із завершенням холодної війни й утомою від (5)_____________ управління по обидва боки холодної завіси, що особливо помітно в країнах Східної та Центральної Європи, де відповідні реформи стали реакцією на (6)____________ політики комуністичного режиму.

'Централізованого' — це система, де влада зосереджена в одному центрі, що і стало причиною децентралізації. Інші варіанти не відображають суть управління, яке протиставляється децентралізації.

'Провал' політики комуністичного режиму — це невдача, яка стала поштовхом до реформ. Інші варіанти не передають ідеї невдачі чи негативного результату.

'Схильність' — це тенденція до певної поведінки, що найкраще підходить для опису різних рівнів списування. Інші варіанти не мають такого значення в цьому контексті.

Згідно з одним із досліджень, (7)_____________ до списування під час іспитів різниться за країнами, починаючи з найнижчого рівня (5%) в університетах, що (8)_____________ в Скандинавських країнах (Данія і Швеція), і завершуючи найвищим (88%) в університетах країн Східної Європи (Польща, Румунія і Словенія). Вирішальними факторами, що (9)_____________ чи обмежують списування, є ставлення самого соціального середовища до недоброчесних і корупційних практик і суворість покарань за академічні (10)_____________ («клімат для шахрайства»).

'Розташовані' — це правильний варіант для позначення фізичного місцезнаходження університетів. Інші варіанти не є точними в цьому контексті.

'Зумовлюють' — це слово означає визначати, обумовлювати певний результат, що найкраще підходить для опису причинно-наслідкового зв'язку. Інші варіанти не передають цього значення.

'Проступки' — це порушення академічної етики, які не є злочинами, але заслуговують на покарання. Інші варіанти не відповідають суті академічної нечесності.

У тексті Б не згадується тема антиукраїнської сутності російської пропаганди (Г). Інші варіанти присутні в обох текстах.

У тексті Б, порівняно з текстом А, НЕ актуалізовано мікротеми

дискусійність українського історичного минулого

історія як інструмент у руках політичних сил

труднощі в знаходженні компромісів щодо історії

антиукраїнська сутність російської пропаганди

Головна суперечність — у розумінні ролі держави в історичній політиці. Автор А за активну роль, автор Б — за мінімальну. Інші варіанти не є ключовими для протиставлення.

Докорінна суперечність у поглядах, висловлених авторами текстів А та Б, полягає в розумінні ними

складності й неоднозначності української історії.

значущості ролі держави в історичній політиці.

необхідності спільних історичних цінностей.

ролі освіти в історичному вихованні молоді.

Інтенсифікація досліджень (А) не є причиною розбіжностей, а навпаки, сприяє їх подоланню. Інші варіанти описують чинники, що призводять до розбіжностей.

Автор тексту Б в останньому абзаці констатує, що в Україні «є значні розбіжності в поглядах на національних героїв, на події, які є символічними для української історії». Існування цих розбіжностей можна пов'язати з усім, означеним у наведених нижче фрагментах тексту А, ОКРІМ

Після відновлення суверенітету України вітчизняні історики інтенсифікували дослідження національного історичного процесу, відтворюючи сукупність його політичних, соціальних, економічних і культурних аспектів.

…державна історична політика в Україні була не системною, а ситуативною, і формувалась на основі міксації радянської та української інтерпретацій історії.

У країні немає загальносуспільної згоди щодо «чужого», антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав'язаної ззовні.

Антиукраїнські політики ділили країну масовими маніпуляціями історії, які десуверенізували свідомість, підважували основи державності.

Ключові слова 'Україна', 'національна історія', 'дискусія' є спільними для обох текстів. Інші варіанти не є центральними темами обох текстів.

Спільними для обох текстів ключовими словами є

суспільство, сепаратизм, консолідація

Україна, національна історія, дискусія

аналіз, інтерпретація, розбіжності

історичні події, влада, пропаганда

Варіант В описує авторитарний підхід, який автор тексту Б критикує. Інші варіанти відповідають ліберальній моделі пам'яті.

Припущення про те, що автора тексту Б за визначеними в тексті А типами носіїв моделей пам'яті (абзац 4) можна кваліфікувати як носія «ліберальної» моделі пам'яті, підтримують усі тези тексту Б, ОКРІМ

… мусить бути певний перелік історичних постатей і подій, яким держава надає статусу національних символів, але це стосується лише тих осіб і подій, щодо оцінки яких існує широкий консенсус у суспільстві.

…як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені «єдино правильний» підхід до аналізу історичних подій.

…влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію.

…тільки результатом такого відкритого громадського обговорення може бути якийсь національний консенсус стосовно національної історії.

Варіант Г не спростовує позицію автора тексту Б, а навпаки, може її підтримувати. Інші варіанти показують труднощі досягнення консенсусу через громадське обговорення.

Аргументами із тексту А, які б могли бути використані для спростування позиції автора тексту Б щодо дієвості «відкритого громадського обговорення» історії, є всі, ОКРІМ

[Історикам] … запропонувати суспільству цілісний, консолідуючий концепт бачення минулого поки що не вдалося.

На сьогодні історія перестала бути предметом лише наукових дискусій і перетворилася на справжню зброю.

…дієвим чинником консолідації суспільства та зміцнення держави буде формування нової системи історичної освіти.

Варіант Г містить головний висновок автора — заклик до активної історичної політики для консолідації суспільства. Інші варіанти — лише частини або наслідки цієї думки.

Основну думку тексту А найточніше окреслено в рядку

Після розпаду СРСР проблема інтерпретації історії та переформатування історичної пам'яті стала надзвичайно актуальною як для України, так і для всього пострадянського простору…

Пострадянська Україна так і не завершила критичного переосмислення своєї історії.

Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави.

Мета автора тексту Б — окреслити оптимальний шлях до національного консенсусу через громадське обговорення. Інші варіанти — лише часткові аспекти або наслідки цієї мети.

Метою автора тексту Б є

обґрунтувати важливість дискусії істориків щодо переліку національних історичних святощів.

окреслити оптимальний для України шлях вироблення національного консенсусу в питаннях історії.

схарактеризувати відмінності між «авторитарним» і «демократичним» підходами в політиці пам'яті.

утвердити необхідність автономності фахових істориків у питаннях аналізу історичних подій.

Читач вважає, що мистецтво породжує міфи, не пов'язані з реальністю (Г), а критик — що персонажі мають реальну основу. Інші варіанти не відображають цю розбіжність.

Читач: Свобода мистецтва творить неймовірні речі, приписуючи реальності фантастичні властивості, які потім закріплюються в культурі у формі усталених міфів, що не мають стосунку до реальності. Прикладами можуть бути Божевільний Капелюшник або Березневий Кролик з «Аліси у країні чудес» Льюїса Керрола. Мабуть, у всіх культурах Капелюшник уважається божевільним, як і Березневий Кролик, хоча це не відповідає дійсності: на місці капелюшника міг опинитися хто завгодно, наприклад, кравець, а на місці кролика, наприклад, кіт.

Літературний критик: Сила митця полягає у прискіпливому вивченні життя й здатності акцентувати його характерні особливості в такий спосіб, щоб вони були сприйняті як природні. Докладні дослідження обставин, у яких жив і творив письменник, пояснюють появу його персонажів. Так, професія капелюшника в часи Льюїса Керрола була пов'язана з використанням шкідливих речовин, зокрема ртуті, що часто негативно впливало на психіку, а поведінка Березневого Кролика є типовою поведінкою тварини в шлюбний період.

Яке твердження найбільш точно відбиває розбіжність у поглядах читача та літературного критика?

У березні кролики-самці поводять себе дуже агресивно, захищаючи свою територію.

Міфи ніколи не відповідають дійсності.

Використання ртуті під час виготовлення капелюхів часто призводило до психічних розладів у капелюшників за часів Льюїса Керрола.

Свобода мистецтва породжує міфи, які не пов'язані з реальністю.

У Грузії батьки знають 8 однокласників, у Гонконзі — 2, тобто в 4 рази більше. Це єдиний логічний наслідок з наведених даних.

Освітній аналітик: Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA, яке оцінює готовність 15-річних громадян країн-учасниць бути активними членами суспільства, показали велике різноманіття національних освітніх традицій. Наприклад, залученість батьків у справи школи (за показником середньої кількості однокласників, яких батьки знають на ім'я) коливається в діапазоні від восьми в Грузії до двох у Гонконзі. Дослідження також показало, що в більшості країн батьки, чиї діти навчаються в соціально благополучних школах, знають більше друзів своїх дітей, ніж батьки, чиї діти навчаються в неблагополучних школах.

Яке з наведених вище тверджень логічно випливає з інформації, наведеної освітнім аналітиком?

Якщо в деякій школі познайомити батьків з усіма однокласниками їхніх дітей, то така школа перетвориться на соціально найблагополучнішу школу країни.

У соціально благополучних школах освітня політика сприяє тому, що батьки знайомляться з однокласниками своїх дітей.

У Грузії батьки учнів у середньому знають на ім'я в чотири рази більшу кількість однокласників своїх дітей, ніж батьки учнів у Гонконзі.

Залученість батьків у справи школи сприяє соціальному благополуччю школи.

Якщо студент вивчає німецьку, то також вивчає англійську. Якщо вивчає японську, то також вивчає китайську. Але жоден не вивчає одночасно німецьку та японську. Отже, неможливо вивчати всі чотири мови одночасно.

Декан: Кожен із наших студентів вивчає на вибір іноземні мови (одну або декілька): англійську, німецьку, китайську, японську. Кожен зі студентів, який вивчає німецьку мову, вивчає також і англійську. Усі студенти, які вивчають японську мову, вивчають і китайську. Жоден зі студентів не вивчає одночасно німецької мови та японської.

Яке з наведених нижче тверджень логічно випливає з тверджень декана?

Жоден зі студентів не вивчає одночасно всі чотири іноземні мови.

Жоден зі студентів не вивчає одночасно три іноземні мови.

Жоден зі студентів не вивчає одночасно англійську мову й китайську.

Деякі студенти вивчають одночасно японську мову й англійську.

Необхідно припущення, що пухка квасоля підвищує якість страви (В). Без цього логічний зв'язок між пухкістю та якістю не встановлюється. Інші варіанти не є критичними для логіки.

Кухар: Замочування сухої квасолі впродовж ночі перед приготуванням страв із цієї квасолі скорочує час готування. Однак готування квасолі без попереднього замочування дає більш пухку готову квасолю. Тому, якщо якість страви з квасолі важливіша, ніж її швидке приготування, суху квасолю не варто попередньо замочувати.

Яке з наведених нижче припущень необхідне для обґрунтування міркування кухаря?

Зовнішній вигляд страви настільки ж важливий, як і її смак.

Немає страв, якість яких підвищувалася б від швидкого приготування.

Пухка квасоля підвищує якість страви.

Жоден з інших складників квасолевої страви, окрім самої квасолі, не потребує попереднього замочування.

За правилом корпорації, якщо жоден кандидат не працює в корпорації, то зараховується кандидат з найвищим рейтингом. Якщо Жовтобрюх має найвищий рейтинг, то саме він має бути зарахований.

Правило корпорації Pelican: Якщо жоден із кандидатів, які успішно пройшли відбір на вакантну посаду в корпорації, на момент конкурсу не працює в корпорації, то на посаду має бути зарахований кандидат, у якого найвищий рейтинг.

Застосування правила корпорації Pelican: Кандидат Чорнобрюх не має бути зарахований на вакантну посаду в корпорації Pelican, оскільки на цю посаду буде зарахований кандидат Жовтобрюх.

За якою з наведених нижче умов, якщо вона виконується, застосування правила корпорації Pelican є обґрунтованим?

Усі кандидати успішно пройшли відбір, але жоден із них не працює в корпорації Pelican.

З-поміж усіх кандидатів, які успішно пройшли відбір і не працюють у корпорації Pelican, Жовтобрюх має найвищий рейтинг.

Чорнобрюх працює в корпорації Pelican, але Жовтобрюх має найвищий рейтинг за підсумками відбору на посаду.

Жоден із кандидатів не працює в корпорації Pelican на момент конкурсу, причому Жовтобрюх має найвищий рейтинг.

Запереченням твердження 'Дружба завжди корисна' є 'Дружба інколи не корисна' (А). Це означає, що дружба не завжди корисна, що суперечить оригінальному твердженню.

Публій Сір: Дружба завжди корисна.

Яке з наведених нижче тверджень є запереченням твердження Публія Сіра?

Дружба інколи не корисна.

Ворожнеча ніколи не корисна.

Ворожнеча завжди корисна.

Дружба завжди не корисна.

Варіант В відповідає всім умовам: морський першим (умова 3), літературний раніше художнього (умова 2), між морським та історичним лише один музей (умова 4), якщо історичний третім, то літературний раніше нього (умова 5).

Який із наведених нижче варіантів може відображати послідовність, у якій Максим відвідає музеї?

морський, історичний, літературний, художній, природничий

морський, художній, історичний, літературний, природничий

морський, літературний, історичний, художній, природничий

природничий, морський, історичний, художній, літературний

Максим може відвідати літературний музей третім (В) у послідовності: морський, природничий, літературний, історичний, художній. Ця послідовність відповідає всім умовам.

Яке з наведених нижче тверджень може бути істинним?

Максим відвідає художній музей першим.

Максим відвідає художній музей другим.

Максим відвідає літературний музей третім.

Максим відвідає літературний музей четвертим.

Якщо природничий музей четвертим, то можлива послідовність: морський, літературний, історичний, природничий, художній. Всі три твердження істинні: літературний другим, історичний третім, художній п'ятим.

Якщо природничий музей Максим відвідає четвертим, то яке / які з наведених нижче тверджень істинне / істинні?

І. Літературний музей Максим відвідає другим.

ІІ. Історичний музей Максим відвідає третім.

ІІІ. Художній музей Максим відвідає п'ятим.

Для 5 анекдотів можна скласти C(5,2) = 10 різних пар. За 12 років потрібно 12 різних пар. Оскільки 10 < 12, потрібно більше анекдотів. Для 6 анекдотів: C(6,2) = 15 пар, що достатньо для 12 років.

Викладач Правенко планує впродовж наступних 12 років читати курс криміналістики. Щоб не набриднути студентам своїми жартами, він вирішив розповідати кожного року тільки три анекдоти.

Яку мінімальну кількість анекдотів потрібно приготувати викладачеві Правенку, щоб будь-яка пара анекдотів із підготовленої ним добірки не повторювалася два роки поспіль упродовж 12 років?

За 12 років потрібно 36 анекдотів (3 на рік × 12 років). Якщо використовувати 6 анекдотів, то кожен анекдот буде використаний 6 разів, але не два роки поспіль.

Яку мінімальну кількість анекдотів потрібно приготувати викладачеві Правенку, щоб жоден анекдот із підготовленої ним добірки не повторювався два роки поспіль упродовж 12 років?

За 12 років потрібно розповісти 36 анекдотів (3 на рік × 12 років). Якщо кожен анекдот повинен повторитися рівно два рази, то кількість анекдотів = 36 ÷ 2 = 18.

Яку мінімальну кількість анекдотів потрібно приготувати викладачеві Правенку, щоб кожен з анекдотів із підготовленої ним добірки повторився впродовж 12 років рівно два рази?

На діаграмі в діапазоні 70-89 балів знаходиться 20 студентів. Це можна побачити на відповідному стовпчику діаграми.

Яка кількість студентів отримала від 70 до 89 балів?

Менше 60 балів отримали студенти в діапазоні 40-59 балів. Якщо загальна кількість 100, а в цьому діапазоні 20 студентів, то відсоток = (20/100) × 100% = 20%.

Який відсоток студентів отримав менше 60 балів?

Для обчислення середнього значення потрібно знайти суму всіх балів та поділити на кількість студентів. Враховуючи дані з діаграми, середнє значення становить приблизно 75 балів.

Яке середнє значення балів за тест?

(1) Після розпаду СРСР проблема інтерпретації історії та переформатування історичної пам'яті стала надзвичайно актуальною як для України, так і для всього пострадянського простору, що було пов'язано з необхідністю конструювання сучасної ідентичності новопосталих незалежних держав. Переосмислення минулого мало консолідувати суспільство, виправдати обраний варіант посткомуністичної трансформації й легітимізувати владу політичних режимів. Відтак історична політика, політика пам'яті стали важливою складовою політики багатьох постсоціалістичних держав.

(2) Після відновлення суверенітету України вітчизняні історики інтенсифікували дослідження національного історичного процесу, відтворюючи сукупність його політичних, соціальних, економічних і культурних аспектів. Однак запропонувати суспільству цілісний, консолідуючий концепт бачення минулого поки що не вдалося.

(3) Одна із серйозних перешкод на цьому шляху полягала в тому, що державна історична політика в Україні була не системною, а ситуативною й формувалася на основі міксації радянської та української інтерпретацій історії. Пострадянська Україна так і не завершила критичного переосмислення своєї історії. Відсутність об'єднувального історичного наративу, регіоналізація інтерпретацій історії України, постійні маніпуляції з мовним питанням – усе це істотно вплинуло на поглиблення політичних і соціокультурних міжрегіональних суперечностей, мало негативні наслідки для формування загальноукраїнської ідентичності, дестабілізувало суспільство, послаблювало державу.

(4) У країні немає загальносуспільної згоди щодо «чужого», антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав'язаної ззовні. Тому відбувалися запеклі політичні дискусії щодо інтерпретації російсько-імперського й тоталітарного радянського минулого між носіями різних конфліктних моделей пам'яті – «радянської», «національно-патріотичної» та «ліберальної».

(5) Антиукраїнські політики ділили країну масовими маніпуляціями історії, які десуверенізували свідомість, підважували основи державності. Криза ідентичності стала виявом стану невизначеності щодо усталеної загальноукраїнської системи суспільно-політичних цінностей, гострої конфронтації різновекторних політичних сил і, як наслідок, – неможливості визначення оптимального напряму розвитку суспільства. Проблема вироблення концепту історичної пам'яті та формування національної ідентичності ускладнювалася ще й тим, що в Україні тривав затяжний перехідний період, спостерігалися постійні коливання стосовно вибору напряму цивілізаційного розвитку і свого місця в міжнародному співтоваристві.

(6) На сьогодні історія перестала бути предметом лише наукових дискусій і перетворилася на справжню зброю. Зважаючи на розвиток останніх подій у країні, коли російській пропаганді, що використовувала препаровані факти минулого, удалося нав'язати частині населення сепаратистські погляди, антиукраїнські історичні стереотипи, переконуємося, наскільки важливе місце посідає політика історичної пам'яті.

(7) Тому дієвим чинником консолідації суспільства та зміцнення держави буде формування нової системи історичної освіти. Її осереддям має стати наратив, який би нівелював суперечності між різними регіонами та сегментами суспільства й однаково викладався б в усій України. Одним із провідних завдань історичної освіти має стати формування в молоді національних суспільно-державницьких цінностей як ідейного підґрунтя української громадянської ідентичності.

(8) Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави.

З аналітичної доповіді

(9) Історія все частіше стає політичним інструментом. Спробуймо розібратися, як нам досягти загальнонаціонального консенсусу у ставленні до тих чи тих історичних постатей, подій, інтерпретацій.

(10) Ключовий момент для досягнення такого консенсусу – роль держави у формуванні підходів для аналізу історичних подій має бути мінімальною. Надто в Україні, де зміна влади призводить до перегляду всієї державної «політики пам'яті».

(11) Звичайно, мусить бути певний перелік історичних постатей і подій, яким держава надає статусу національних символів, але це стосується лише тих осіб і подій, щодо оцінки яких існує широкий консенсус у суспільстві. Логічна послідовність у формуванні переліку «національних святощів» мала б бути такою: професійна дискусія істориків, далі – широке громадське обговорення, де історики мали б авторитетне слово, і лише після досягнення достатньо широкого консенсусу – державні рішення.

(12) Це моя точка зору як громадянина. А як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені «єдино правильний» підхід до аналізу історичних подій.

(13) Згоди досягти можна. І подія, яка по-різному сприймається в різних частинах України, стане прийнятною в межах країни. Основна засада – це відкрите громадське обговорення, без спроб замовчування, без спроб нав'язати якусь офіційну чи іншу точку зору. Це відкрите обговорення, де всі зацікавлені сторони чи навіть конкретні особи – історики, публіцисти, громадські діячі, можуть висловити авторитетну думку з того чи того приводу. І тільки результатом такого відкритого громадського обговорення може бути якийсь національний консенсус стосовно національної історії.

(14) Якщо подивитися на світовий досвід, то тут ми бачимо два можливих підходи до вирішення таких проблем. Один із таких підходів – авторитарний, коли влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію. Другий, характерний для демократичних країн, коли вироблення такого національного консенсусу формується в умовах дискусії, яка може тривати роками, навіть десятиліттями, але в результаті досягається певний рівень національного консенсусу.

(15) Зрозуміло, він ніколи не буде стовідсотковим, тому що завжди є якісь опозиційні групи (це для плюралістичного суспільства є нормальним). Але принаймні існує якийсь досить високий рівень національної згоди стосовно питань національної історії, який дає змогу говорити – так, це єдина нація, вона має якесь своє спільне бачення.

(16) Гадаю, що для України тільки цей другий шлях є прийнятним. Проте, на жаль, ми перебуваємо тільки на початку цього шляху, тому що є значні розбіжності в поглядах на національних героїв, на події, які є символічними для української історії. Лише принципова деміфологізація, десакралізація й раціоналізація історії може привести до якогось національного консенсусу. Тож його доведеться дуже довго шукати.

Студент Максим планує відвідати впродовж року п'ять харківських музеїв: історичний, літературний, морський, природничий і художній.

Максим вирішив, що буде дотримуватися таких умов:

1) кожен музей відвідає лише один раз;

2) літературний музей відвідає раніше, ніж художній;

3) морський музей відвідає першим або другим;

4) між відвідуваннями морського та історичного музеїв відвідає лише один музей;

5) якщо історичний музей відвідає третім, то літературний відвідає раніше, ніж історичний.

/assets/tests/images/tznk-2023/situaciya-3.png

На наведеній діаграмі відображено дані про кількість студентів, які отримали певну кількість балів за тест з математики.

ТЗНК 2023

Поради для успішного проходження