Місяць на небі, зіроньки сяють, 
Тихо по морю човен пливе. 
В човні дівчина пісню співає, 
А козак чує – серденько мре…

родинно-побутової пісні

суспільно-побутової пісні

календарно-обрядової пісні

1.1.2. Родинно-побутові пісні

Сон Святослава, поразка русичів на річці Каялі, плач Ярославни – це епізоди твору, де є образ

бранки Марусі Богуславки

гетьмана Богдана Хмельницького

2.2. ”Слово про похід Ігорів”

Пошуки суспільної сили (національної еліти), яка спроможна згуртувати народ (націю), зміцнити державу, – одна з проблем твору

«Всякому місту – звичай і права…»

«Тіні забутих предків»

3.3.1. Пантелеймон Куліш “Чорна рада”. Теорія

Дійовими особами першого драматичного твору нової української літератури є

Тетерваковський і Терпилиха

3.1.2. "Наталка Полтавка"

У жанрі послання написано твір, у якому є рядки

«І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом…»

«За горами гори, хмарою повиті,/ Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея / Там орел карає...»

«Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, / Роблять лихо з вами…»

«Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: / — І ми – не ми, і я – не я!..»

«Мій медведик! Стоїть собі, / Голову понурив, Сіромаха. Де ж ділася / Медвежа натура? / Мов кошеня, такий чудний…»

3.2.5. "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."

У творі «Маруся Чурай» однією з центральних є проблема

зумисної русифікації україномовного населення

фатального зіткнення духовного й матеріального

трагічної боротьби за гетьманську владу

нестерпного становища покріпаченого селянства

відповідальності людини за збереження довкілля

4.2.14.4 "Маруся Чурай". Аналіз твору

Словами «Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се…» звертається до однодумців

Григорій Многогрішний

3.7.3. "Захар Беркут"

На ілюстрації зображено епізод твору

/assets/tests/images/zno-literatura-2021/zno-literatura-2021-q8-img1.jpg

«Три зозулі з поклоном»

«Сон» («У всякого своя доля…»)

4.1.1.2.1. Михайло Коцюбинський. "Тіні забутих предків". Теорія

Фантастичний політ оповідача за совою з України до Сибіру й далі до Петербурга зображено у творі

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Сон» («У всякого своя доля …»)

3.2.4. "Сон"

Словами «Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, / Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, / Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, / Твойому генію мій скромний дар весільний» звертається до свого народу ліричний герой твору

3.7.2. "Мойсей"

Уславлення борців за вільну Україну на початку ХХ ст. – ідея твору, де наявні óбрази

Аскольдова могила; кривава дорога; Дніпро-ріка

синова колиска; Батьківщина; рідна мати

Чорне море; бідні невольники; пан турецький

далека дорога; материнська усмішка; рушник вишиваний

лемки у крисанях; місяць круглий; снігова завія

4.2.4.2 “Пам’яті тридцяти”. Аналіз твору

Проблема емансипації жінки та її самореалізації є ключовою у творі

«Дума про Марусю Богуславку»

«Любові всевишній» автор присвячує твір, у якому зображено «любовний трикутник»

Софія – Михайло – Марфа

Мавка – Лукаш – Килина

Микола – Марися – Націєвський

Петро – Наталка – Тетерваковський

4.1.11. Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном"

Слова «Без надії таки сподіватись» – провідний мотив твору, де є рядки

«В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала...»

«Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки...»

«Я ж у полоні нав’язливих дум: / Лише одне непокоїть мій ум...»

«О слово рідне! Шум дерев! / Музика зір блакитнооких...»

«Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи...»

4.2.1.2 “Contra spem spero!” Аналіз твору

Ознаки постмодернізму відчутні в рядках

«Ради тебе перли в душу сію, / Ради тебе мислю і творю… Хай мовчать Америки й Росії, / Коли я з тобою говорю».

«І оживе добра слава, / Слава України, І світ ясний, невечерній / Тихо засіяє».

«Хай згинуло, хай загуло – / Вони лишилися, як криця! І жадний примус, жадне зло / Їх не примусило скориться!»

«скрипка люлька коломийка і колекція наліпок він не вмер він ще стріляє вічний революцьйонер».

«Красиве засмагле сонце / В золотих переливах кучерів, У червоній сорочці навипуск, / Що їхало на велосипеді…»

Проаналізуйте твір і виконайте завдання.

Покину нудні сигнатурки в аптеці, 
Забуду дітей в пелюшках – 
І поїду ловить оселедці 
У північних морях. 
Мов хмари, вони пропливають сріблисті, 
Підвладні законам своїм, 
І буря в своєму звитяжному свисті 
Літає в плащі сніговім, – 
А тут, у набридлому місті, 
Лише люди та дим. 
Під парусом біло-крилатим 
Сам я стану як птах, 
І, може, зроблюся піратом 
У далеких морях. 
Максим Рильський

Неоромантична туга за морем, символом чистоти й вічно мінливої далечі, споріднює поезію з твором, у якому персонажами є

Медвин, Фійона, Дядоров

Дідух, Катерина, Михайло

4.1.6.2. Юрій Яновський. “Майстер корабля”. Аналіз твору

В останній строфі використано

Рядки «А тут, у набридлому місті, / Лише люди та дим» суголосні з настроєм оповідача твору

4.1.1.1. Михайло Коцюбинський. Intermezzo

Ідеї твору відповідає вислів

Сьогоднішньої робóти на завтра не відкладай.

Бери вершину – і матимеш середину.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Комý душа болить, тому весь світ плаче.

Фантазія «рятує» від сірих буднів.

7.2.2. Тема, ідея, мотив, проблематика, конфлікт

Увідповідніть справжнє ім’я письменника з уривком із його твору.

Письменник

Уривок із твору

«А запорожці схопили Іванця за руки да вже й на стіл саджають, і булаву й бунчук до рук дають. Зопхнули й князя з думними дяками, як поперлись…»

«Портьєра роздвинулась, і в мій кабінет увійшло двоє… Вони були остаточно налякані обстановкою: аристократична розкіш, княжі портрети й розгардіяш – порожні пляшки, револьвери й синій цигарковий дим…»

«Я не хвалю своїх синів, але, коли правду сказати, то на всі Семигори немає таких хлопців, як мої. Що вже робочі, слухняні, покірливі, то дай, Боже, таких дітей усякому…»

«Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть. Послухай мене: спалú всі бумаги, щоб і не свербіло…»

«Мотря, качаючись на печі, цілісіньку ніч не спала, теж плакала… Думала піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє, щоб узяти його разом з його лихою ватагою…»

4.1.4.1. Микола Хвильовий. "Я (Романтика)". Теорія

Увідповідніть ім’я персонажа із суголосним з його долею висловом.

Персонаж

Маруся («Кайдашева сім’я»)

Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Вислів

Не було добра змалку, не буде й до останку.

І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива.

Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Козацькому роду нема переводу.

Любов – не пожежа, займеться – не згасиш.

3.5.1. Панас Мирний. "Хіба ревуть...". Теорія"

Увідповідніть ім’я письменника з висловлюванням про нього.

Висловлювання

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…»

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією… Так, у вересні 1965 року, під час прем’єри фільму С. Параджанова “Тіні забутих предків” у Києві, узяв участь в акції протесту проти масових політичних репресій у Радянському Союзі…»

«Його перші спроби вражали всіх сучасників. Він був особливим, бо в ньому поєдналося все – він був і музикантом, і художником, і поетом. Дивовижної чистоти і святості ця людина була. І як його стали ламати і крутити… Але попри все він зумів відбутися як великий поет на початку своєї діяльності…»

«Поет-патріот і воїн за духом, ще у 20-х роках минулого століття на фронтах громадянської війни у складі добровольчої армії УНР захищав суверенність Вітчизни, осмислював поразку її в закордонних таборах для інтернованих осіб і розвивав ідею утвердження державності України, перебуваючи на теренах чехословацької еміграції…»

«Митець приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою…»

4.2.12.2 “Балада про соняшник”. Аналіз твору

Увідповідніть ім’я персонажа літературного твору з ключовими словами.

Ключові слова

письменник, Київ, кар’єра

авіатор, Далекий Схід, нескореність

розвідник, Карпати, війна

службовець, Харків, українізація

редактор, Одеса, дружба

Питання 23