25 Проаналізовано поняття та юридичний механізм задоволення правових потреб, а також продемонстровано їх основні класифікації. Такі потреби визначено як потреби людей у якісному позитивно-правовому регулюванні, а також у правовій допомозі. Потреба у правосуб'єктності зумовлена тим, що ні фізична, ні юридична особа не можуть існувати й діяти без визнання цієї властивості останніх. Лише вона надає можливість вчиняти ті чи інші дії.

26 Розглянуто права людини як певні можливості людини, які потрібні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно зумовлюються досягнутим рівнем розвитку суспільства і забезпечені обов'язками інших людей. Стосовно феномена потреб людини виокремлено такі його інтерпретації як: вимога, дефіцит, нестача чого-небудь в організмі; відображення у свідомості людини того предмета, який може її задовольнити; відсутність якогось блага, цінності.

27 Досліджено питання функціональної ролі договору, що укладається між співавторами творів науки. Зокрема з'ясовано, що договір між співавторами твору науки виконує регулятивну, ініціативну, програмно-координаційну, інформаційну, гарантійну, захисну функції. Особливу увагу присвячено регулятивній функції договору. Виявлено, що договір між співавторами покликаний організовувати та координувати їхні дії. Наголошено на тому, що укладений між авторами твору науки договір є єдиним засобом правового регулювання їхніх відносин.

28 В умовах глобалізації ринку праці зростають випадки розширення сфери застосування строкових трудових правовідносин, які нерідко призводять до зниження соціальних і правових гарантій найманих працівників. Запропоновано варіанти вдосконалення правового регулювання відносин найму робочої сили на підставі трудових договорів строкового характеру з використанням досвіду зарубіжних країн та чіткого дотримання міжнародних стандартів, що панують у цій сфері.

29 Проаналізовано фундаментальні підходи щодо механізмів впливу медіа на суспільство, зосереджено увагу на Маккомбовій теорії agenda setting («порядок денний»). Акцентовано на можливості використання інформаційного «порядку денного» як одного з методів реалізації інформаційної політики держави у системі сучасних міжнародних відносин. З метою подальшого виявлення особливостей формування «порядку денного» держави приділено увагу контент-аналізу як методу дослідження впливу медіа на суспільство.