"Диво" Загребельний. Образ Софії Київської та історія будівництва
27 травня 2025 р."Диво" Загребельний характеристика Софії Київської як історичної пам'ятки та художнього символу. У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього.
Паспорт твору
Автор: Павло Загребельний
Твір: "Диво"
Жанр: історичний роман
Центральний образ: Софія Київська
Символічне значення: втілення духовності українського народу
Софія Київська як історична пам'ятка
У найцікавішому «Диві» подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво — будівництво споруди — Софії Київської.
«Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для Бога — він сприймався як надійний притулок людського духу, тут відразу задомовився дух громадянства і мудрості тих, хто вибудовував державність Київської Русі …Диво!».
Історія будівництва Софії Київської
Якщо говорити про конкретну історію Київської Софії, то сучасні вчені сходяться на тому, що її споруджували й оздоблювали грецькі майстри спільно з місцевими людьми.
Місцеві майстри, навчаючись у перших, збагачували й «ослов'янювали» їхнє мистецтво, привносили в нього виразні риси древньоруської самобутності.
Таким чином, Софія Київська стала унікальним поєднанням візантійських традицій та місцевої культури.
Софія Київська як символічний образ
Софія Київська — це й символічний образ. Так він сприймається передусім через те, що довкола нього розгортаються всі події, зображені в романі, на них постійно ніби падає тінь від Софійського собору.
Софія, як художній символ і як реальна історична пам'ятка, сконцентрувала в собі:
• Весь волелюбний, сильний дух народу
• Його невмирущість, нескореність
• Внутрішню суть цього народу
• Його культуру, історію, мораль
• Духовність народу
Роль Софії в композиції роману
Софія Київська виступає як центральний образ-символ, навколо якого розгортаються всі події роману.
Собор стає своєрідним самовираженням внутрішньої суті українського народу, власне, утілила в собі духовність народу.
Через образ Софії автор показує:
• Величність давньоруської культури
• Духовну силу народу
• Нерозривний зв'язок минулого з сучасністю
• Вічність мистецтва та культури
Символічне значення образу
Софія Київська в романі "Диво" символізує:
Духовну міць народу — собор як притулок людського духу, місце, де задомовився дух громадянства і мудрості.
Культурну спадщину — поєднання візантійських традицій з місцевою самобутністю.
Історичну пам'ять — зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім.
Нескореність духу — символ того, що справжні цінності залишаються вічними, незважаючи на всі випробування часу.