Емоційно забарвлена лексика: коли вона доречна

20 квітня 2025 р.

Емоційно забарвлена лексика — це слова, що не лише називають предмети, явища чи дії, а й виражають емоційне ставлення до них мовця. Такі слова надають висловлюванню експресивності, яскравості, допомагають передати почуття, створити певний настрій, вплинути на сприйняття інформації слухачем. У щоденному спілкуванні ми часто використовуємо емоційно забарвлені слова, навіть не помічаючи цього, адже вони надають нашому мовленню живості та виразності. Однак важливо розуміти, коли і де доречно вживати таку лексику, щоб досягти бажаного комунікативного ефекту та не порушити етичних норм спілкування.

Поняття емоційно забарвленої лексики

Емоційно забарвлена лексика (або експресивна лексика) — це слова, що мають у своєму значенні компонент оцінки, виражають почуття, позитивне чи негативне ставлення мовця до предмета мовлення.

На відміну від нейтральної лексики, яка лише називає предмети, явища, дії, не виражаючи ставлення до них, емоційно забарвлені слова мають додаткові конотації — супровідні семантичні або стилістичні відтінки, що накладаються на основне значення слова і надають йому експресивного забарвлення.

Наприклад, нейтральне слово обличчя має емоційно забарвлені відповідники личко (позитивне забарвлення), пика (негативне забарвлення). Усі ці слова позначають ту саму частину тіла, але викликають різні емоційні реакції.

Види емоційно забарвленої лексики

За характером вираження емоцій розрізняють два основні види емоційно забарвленої лексики:

1. Лексика з позитивним емоційним забарвленням (меліоративна). До неї належать слова, що виражають позитивні емоції: радість, захоплення, схвалення, любов, ніжність тощо. Наприклад: сонечко (замість сонце), матуся (замість мати), чудовий, неперевершений, розкішний.

2. Лексика з негативним емоційним забарвленням (пейоративна). Це слова, що виражають негативні емоції: несхвалення, зневагу, презирство, осуд, роздратування тощо. Наприклад: базікати (замість говорити), шкапа (замість кінь), бовдур, нікчемний, огидний.

Засоби творення емоційно забарвленої лексики

Емоційне забарвлення слів може створюватися різними способами:

1. За допомогою словотворчих засобів:

• Суфікси з емоційним забарвленням: зменшено-пестливі суфікси надають словам позитивного забарвлення (рученька, дівчинонька, голубонька), а згрубілі суфікси — негативного (вовчище, бабисько, писака).

• Префікси: пре-, над-, супер-, архі- тощо можуть надавати словам підсиленого значення (прегарний, надпотужний, суперзірка, архіважливий).

2. За допомогою лексичних засобів:

• Метафоризація: перенесення значення за подібністю може надавати слову емоційного забарвлення (лисичка — про хитру людину, орел — про сміливу людину).

• Емоційно-оцінні синоніми: в українській мові існують ряди синонімів, де поряд із нейтральним словом є слова з позитивним і негативним забарвленням (наприклад, говорити — промовляти — базікати; їсти — смакувати — жерти).

Функції емоційно забарвленої лексики

Емоційно забарвлена лексика виконує в мовленні такі функції:

1. Експресивна функція — вираження емоцій, почуттів, настроїв мовця.

2. Оцінна функція — вираження позитивної чи негативної оцінки предметів, явищ, осіб.

3. Характеристична функція — характеристика особи, предмета чи явища через емоційну оцінку.

4. Впливова функція — вплив на емоції, почуття та поведінку адресата.

5. Естетична функція — створення художнього образу, надання мовленню яскравості, образності, виразності.

Сфери вживання емоційно забарвленої лексики

Емоційно забарвлена лексика вживається в різних сферах комунікації, але її використання має свої особливості залежно від мовленнєвої ситуації та стилю мовлення:

1. Розмовно-побутове мовлення. У неформальному спілкуванні емоційно забарвлена лексика використовується найчастіше і найприродніше. Вона допомагає висловити емоції, дати оцінку подіям, людям, реалізувати експресивну функцію мови. Тут доречні як пестливі слова під час спілкування з близькими (сонечко, любий, серденько), так і слова з негативним забарвленням у ситуаціях, коли необхідно висловити несхвалення, роздратування (нероба, нездара, шкандибати).

2. Художня література. Емоційно забарвлена лексика є важливим засобом створення художніх образів, передачі настрою, характеристики персонажів. У художніх текстах вона може вживатися в авторській мові та в мові персонажів: «Ох, яка ж гарна, яка чудова наша земля! — вигукнув юнак. — Яка розкішна, яка неймовірна краса навколо!»

3. Публіцистика. У публіцистичних текстах емоційно забарвлена лексика використовується для надання текстам експресивності, впливу на читача, формування громадської думки. Тут доречні оцінні слова, що виражають ставлення автора до описуваних подій, осіб: «Видатний науковець», «героїчний вчинок», «ганебна поведінка».

4. Науковий стиль. Для наукового стилю характерна точність, об'єктивність, логічність, тому емоційно забарвлена лексика тут, як правило, не вживається. Однак у деяких жанрах наукової літератури (науково-популярні статті, рецензії, наукові дискусії) допускається вживання оцінної лексики: «переконливі аргументи», «вагомий внесок», «ретельний аналіз».

5. Офіційно-діловий стиль. У документах емоційно забарвлена лексика практично не використовується, оскільки цей стиль вимагає нейтральності, точності, однозначності. Проте в деяких документах (характеристиках, рекомендаційних листах) можуть вживатися слова з позитивною оцінкою: «сумлінний працівник», «відповідальний співробітник».

Коли доречно вживати емоційно забарвлену лексику

Емоційно забарвлена лексика доречна в таких ситуаціях:

1. У неформальному спілкуванні з близькими людьми, коли важливо передати свої почуття, створити атмосферу щирості, відкритості.

2. У художній літературі для створення образності, передачі настрою, характеристики персонажів.

3. У публіцистичних текстах, коли необхідно вплинути на читача, сформувати певне ставлення до описуваного.

4. У ситуаціях емоційного, експресивного мовлення (промови, виступи, дебати), коли важливо переконати аудиторію, викликати емоційний відгук.

5. У рекламних текстах для привернення уваги, створення позитивного образу товару, послуги: «Неперевершений смак!», «Фантастична пропозиція!»

Коли емоційно забарвлена лексика недоречна

Емоційно забарвлена лексика може бути недоречною в таких ситуаціях:

1. В офіційних документах, де потрібна точність, однозначність, нейтральність висловлювання.

2. У наукових роботах, де важливо зберегти об'єктивність, логічність викладу думок.

3. У формальному, діловому спілкуванні, особливо з малознайомими людьми, керівництвом, колегами.

4. У спілкуванні з представниками інших культур, які можуть неправильно зрозуміти емоційне забарвлення слів.

5. У ситуаціях, коли емоційно забарвлена лексика може образити співрозмовника, створити конфліктну ситуацію.

Типові помилки у вживанні емоційно забарвленої лексики

При вживанні емоційно забарвленої лексики часто трапляються такі помилки:

1. Стильова невідповідність — вживання розмовних, емоційно забарвлених слів у офіційних документах, наукових роботах: ❌ «У цій науковій праці автор розбовкав свої ідеї» (замість ✅ «У цій науковій праці автор виклав свої ідеї»).

2. Недоречне вживання пестливих форм у ситуаціях, що не передбачають близьких стосунків: ❌ «Шановний Петре Івановичу, матеріальчик для конференції підготуєте?» (замість ✅ «Шановний Петре Івановичу, чи підготуєте матеріали для конференції?»).

3. Вживання слів зі зниженим стилістичним забарвленням у ситуаціях, що вимагають дотримання етичних норм: ❌ «Він набалакав дурниць на зборах» (замість ✅ «Він висловив некоректні думки на зборах»).

4. Перенасичення тексту емоційно забарвленою лексикою, що створює враження штучності, нещирості: ❌ «Чудовий, прекрасний, неймовірний, фантастичний виступ» (краще обмежитися одним-двома епітетами).

5. Вживання просторічної, вульгарної лексики в ситуаціях, де це неприпустимо: ❌ «Професор відмінно розтлумачив тему» (замість ✅ «Професор відмінно пояснив тему»).

Емоційно забарвлена лексика в різних стилях мовлення

1. Розмовний стиль. У повсякденному спілкуванні емоційно забарвлена лексика використовується найширше: «Донечко, серденько, їстоньки хочеш?», «Такий дощище, що хоч із хати не виходь!»

2. Художній стиль. У художніх творах емоційно забарвлена лексика є важливим засобом створення образності, характеристики персонажів: «Чудовий, ніжний вечір огорнув село своїми лагідними обіймами».

3. Публіцистичний стиль. У газетних статтях, репортажах, інтерв'ю емоційно забарвлена лексика використовується для надання текстам експресивності, формування громадської думки: «Видатний політик», «ганебний вчинок», «блискуча перемога».

4. Науковий стиль. У наукових роботах емоційно забарвлена лексика вживається обмежено, переважно в науково-популярних текстах, рецензіях: «Ретельне дослідження», «глибокий аналіз».

5. Офіційно-діловий стиль. У документах емоційно забарвлена лексика практично не використовується, за винятком окремих жанрів: «Шановний колектив», «щиро вдячні» (у вітальних адресах, подяках).

Емоційно забарвлена лексика в українській мові та інших мовах

Українська мова надзвичайно багата на емоційно забарвлену лексику, особливо на слова зі зменшено-пестливими суфіксами: сонечко, рученька, голівонька, дівчинонька. Це відображає особливості національного характеру українців — емоційність, чуйність, ліризм.

У різних мовах емоційно забарвлена лексика має свої особливості, пов'язані з культурою, менталітетом, історією народу. Наприклад, в англійській мові менше зменшено-пестливих форм, ніж в українській, а в японській мові емоційне забарвлення часто передається через особливі ввічливі форми слів.

Для порівняння: в українській мові від слова «мама» можна утворити багато пестливих форм: мамочка, матуся, матінка, мамонька, мамуня, тоді як в англійській мові таких форм значно менше: mom, mommy, mum.

Практичні поради щодо вживання емоційно забарвленої лексики

1. Враховуйте ситуацію спілкування. У формальних ситуаціях (ділова зустріч, співбесіда, офіційний прийом) перевагу слід віддавати нейтральній лексиці. В неформальному спілкуванні з друзями, близькими емоційно забарвлена лексика цілком доречна.

2. Зважайте на соціальний статус співрозмовника. У спілкуванні з керівництвом, викладачами, старшими за віком особами слід обмежити вживання емоційно забарвленої лексики, особливо розмовної, зниженої.

3. Дотримуйтеся стильових норм. Кожен функціональний стиль має свої вимоги щодо вживання емоційно забарвленої лексики. Не вживайте просторічні, вульгарні слова в офіційних документах, наукових роботах.

4. Уникайте перенасичення. Надмірне вживання емоційно забарвленої лексики створює враження штучності, нещирості, може дратувати співрозмовника.

5. Будьте уважні до емоційного стану співрозмовника. У ситуаціях, коли людина засмучена, роздратована, надто емоційна, уникайте слів, що можуть посилити негативні емоції.

6. Розвивайте мовне чуття. Читайте якісну художню літературу, звертайте увагу на те, як автори використовують емоційно забарвлену лексику для створення образів, передачі настрою, характеристики персонажів.