Текст вірша «Яблука доспіли яблука червоні». Художні засоби, зміст, композиція
25 травня 2025 р.Вірш Максима Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні...» — це чудовий зразок любовної лірики, що розкриває красу, душевну повноту та гармонію людських почуттів, відображаючи внутрішню сутність взаємин людини з природою.
Паспорт твору
Автор: Максим Рильський
Вид лірики: інтимна
Жанр: поезія
Збірка: «Під осінніми зорями» (1918)
Рік написання: 1911
Тема: Показ любові, яка має закінчитися (розставання)
Ідея: «Вміє розставатись той, хто вмів любить»
Художні засоби
Епітети:
- яблука червоні
- гілка золота
- радісні уста
- проміння тепле
Метафори:
- «А тепер у серці щось тремтить і грає…»
- «любов доспіла»
- «зірвали уста»
Композиція та зміст
Характерною рисою композиції вірша є паралелізм між явищами природи і людського життя. Любов і розлука нагадують розквіт і згасання в природі.
Основний мотив вірша взятий з життя та народної творчості, де не кожному щастить прожити життя з тією, яку покохало серце на зорі юності.
Дозрівання яблук у творі асоціюється з щирим, палким коханням юнака до дівчини, можливо, останнім.
Жар серця закоханих передається через епітет 'червоні' (яблука), який має як пряме, так і переносне значення: героїв зігріває гаряча, як літнє сонце, любов.
Текст вірша
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Цікаві факти
Вірш було покладено на музику композитором Г. Подельським, після чого він здобув велику популярність як пісня-романс.
Твір написаний у традиціях української народної пісні, що підтверджується паралелізмом природних явищ та людських почуттів.