Від тебе до мене як сто небес. Від тебе до мене – повітря – ледом. Я жив без тебе, а зараз без неба і сонця, а значить – без тебе. Від тебе до мене – сторукий бог. Від тебе до мене – гірка фатальність. І замість того, щоб бути вдвох, тиняємось ми по дорогам дальнім. Від тебе до мене – огненний змій Відходом сонця запалює небо. Ти далі відходиш, але не смій Залишити місце, де стомлений лебідь Відлітає у вирій, тимчасово який Переноситься вітром в мою квартиру. Не залиши мене в сутіні сніговій, Сторуко могилу мені не вирий, Бо від тебе до мене повзе імла, і лезом ножа потече кровиця Із моїх вен. Прірва твого ім’я Сьогодні мені насниться. - Андрій Любка

Від тебе до мене – як сто небес.
Від тебе до мене – повітря – ледом.
Я жив без тебе, а зараз без
неба і сонця, а значить – без тебе.
Від тебе до мене – сторукий бог.
Від тебе до мене – гірка фатальність.
І замість того, щоб бути вдвох,
тиняємось ми по дорогам дальнім.
Від тебе до мене – огненний змій
Відходом сонця запалює небо.
Ти далі відходиш, але не смій
Залишити місце, де стомлений лебідь
Відлітає у вирій, тимчасово який
Переноситься вітром в мою квартиру.
Не залиши мене в сутіні сніговій,
Сторуко могилу мені не вирий,
Бо від тебе до мене повзе імла,
і лезом ножа потече кровиця
Із моїх вен. Прірва твого ім’я
Сьогодні мені насниться.