Василь Семенович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка Вінницької області — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Народився і виріс у сім'ї селян. Отримав вищу освіту, працював учителем та літературним редактором. Активно критикував режим та захищав права людини. Після численних арештів і ув'язнень загинув у таборі від переохолодження в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.

У 1944—54 Василь навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Пізніше вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно. Працював учителем української мови та літератури та у літературному редакторі. Активно займався літературною діяльністю, за що його неодноразово арештовували і ув'язнювали. Написав численні вірші та збірки творів, які дали йому велику популярність серед українських читачів.

За свою творчість та активну позицію по відношенню до тоталітарного режиму, Василь Стус став одним із символів боротьби за свободу та права людини. Він помер у таборі від переохолодження, після численних арештів та утисків влади, залишивши по собі велике літературне надбання та спадок, які досі залишаються актуальними.