Реальна війна – це, безумовно, бруд і рутина, що б там не показували по телевізору. Для когось це брудна й повсякденна робота, для когось важкий обов’язок, незважаючи на всю відразливу сутність війни. Але в будь-якій війні є місце для неординарних почуттів, учинків і пригод, які викликають усмішку, захоплення, розуміння, іноді співчуття, а іноді й тугу. Є й те, чого хотілось би й взагалі не згадувати, але що неможливо забути, як не намагайся.
Про все це – хороше й погане, смішне й сумне – книжка «Грязь» від одного з багатьох, хто пройшов цю війну, й одного з небагатьох, кому вистачило розуму, сил, терпіння й таланту написати про це.