система стандартних правил визначення цін для типових умов продажу;

основне початкове положення формування початкової ціни;

процес формування рівнів, структури, динаміки цін;

система розподільчих правил.

Методологія ціноутворення – це:

Перевірка знань з основних концепцій ціноутворення, ринкових структур та цінових стратегій у маркетингу.

встановлює однакову ціну для всіх споживачів;

диференціює ціни залежно від змін витрат на виробництво чи реалізацію продукції;

встановлює різні ціни для різних споживачів;

використовує стратегію «зняття вершків».

Використовуючи стратегії єдиних цін фірма:

витратах виробництва, конкуренції, попиті;

валовому прибутку, пропозиції, постачальниках;

попиті, дискримінації;

теорії трудової вартості.

Базові моделі ціноутворення базуються на:

витратах підприємства.

Метод аукціону є різновидом моделі ціноутворення, яка базується на:

Попит вважається нееластичним, якщо коефіцієнт еластичності:

монополістичної конкуренції;

монополістичного ринку;

оліґополістичного ринку.

Особливості якого ринку полягають в існуванні великої кількості продавців і покупців певного товару:

сукупність загальних правил, принципів і методів розробки концепції ціноутворення;

створення й підтримка оптимальної структури і динаміка зміни за часом товарів і ринків;

грошовий вираз вартості товару;

свідоме встановлення різних рівнів цін на той самий товар для різних покупців.

Диверсифікація цін – це:

диверсифікації цін за часом;

диверсифікації цін залежно від обсягу споживання;

добровільної диверсифікації цін покупцями;

диверсифікації цін за категорією товарів.

Встановлення різних сезонних знижок для покупців є прикладом :

ринок чистої конкуренції;

ринок монополістичної конкуренції;

оліґополістичний ринок;

ринок чистої монополії.

Ринок, який складається з безлічі продавців і покупців схожого товару:

позиціонування товару.

Концепція, що описує збут товару з моменту надходження його на ринок і до моменту зняття з продажів, визначає

Політика ціноутворення – це:

процес формування цін на товари, послуги і системи цін загалом;

вибір ціни реалізації в межах між ціною виробництва і ринковою ціною залежно від стану ринку збуту і цілей фірми на ньому;

заходи щодо визначення витраченої на виробництв товару (послуги) суспільної праці ;

процес установлення цін таким чином, щоб отримати прибуток, що становить необхідну частку від обсягу продажу.

Маркетингова цінова політика – це:

величиною попиту на товар;

цінами конкурентів на аналогічний товар;

найвищим рівнем сукупних витрат;

монопольним статусом виробника.

Максимальна ціна товару визначається:

місткістю ринку товару;

рівнем сукупних витрат підприємства;

коефіцієнтом еластичності попиту;

наявністю конкурентів.

Мінімальна ціна товару визначається:

можливістю відхилення ціни від вартості товару;

визначенням ціни "як копійчаного вираження вартості товару”;

здатністю перерозподілу капіталу у виробничій сфері;

Суть розподільної функції ціни визначається:

раціонального розміщення виробництва;

Функція ціни, яка лежить в основі оцінювання ефективності виробництва:

психологічне сприйняття ціни;

конкурентне ціноутворення;

Концепція ціни, на якій базується "гранична ціна":

собівартість продукції, нормативний прибуток;

собівартість продукції, нормативний прибуток, ПДВ;

собівартість продукції, нормативний прибуток, ПДВ, акциз;

Складові елементи структури оптової ціни підприємства – це:

Принципи ціноутворення – це:

з підвищенням ціни попит знижується;

з підвищенням ціни попит підвищується;

з підвищенням попиту ціна підвищується;

не існує закономірності.

Між ціною та попитом існує така залежність:

Під час укладання контракту та визначення ціни сорту і якості виробу віддають перевагу такій ціні:

собівартості торговельного підприємства;

торговельної надбавки;

відпускної ціни виробника, що передається торго­вельному підприємству;

податку на додану вартість.

Цінова знижка — це частина:

психологічного впливу;

Якщо ціна встановлюється нижчою, ніж у конкурентів, на короткий термін, пропонується така стратегія:

Питання 18 з 23