немає правильної відповіді.

Складне соціально-економічне явище, суть якого полягає у невідповідності попиту і пропозиції на робочу силу це:

Тест перевіряє знання основних понять ринку праці, видів зайнятості, безробіття, планування та організації праці.

Ситуація на ринку праці, яка характеризується наявністю великої кількості покупців і великої кількості продавців називається:

сукупна пропозиція та сукупний попит;

трудові ресурси та робоча сила;

вакантні робочі місця та роботодавці;

економічно активне та неактивне населення.

Головні складові частини ринку праці це:

економічно не активне населення;

працездатні пенсіонери які не працюють;

учні, студенти, аспіранти;

населення, яке працює або бажає працювати.

Сукупна пропозиція це:

кількість підприємств в Україні;

кількість і структура робочих місць в економіці країни;

сфера суспільної праці та укомплектованість працівниками;

наявність працівників на ринку з вищою освітою;

співвідношення чоловіків і жінок на ньому;

співвідношення попиту і пропозиції на ньому;

наявність керівників і підлеглих на ринку праці.

Кон'юнктура ринку праці це:

державні і недержавні заклади працевлаштування;

кадрові служби підприємств, фірм;

громадські організації і фонди;

сукупність всіх варіантів відповідей;

Інфраструктура ринку праці це:

розподіл працівників і робочих місць на стійкі замкнуті сектори;

розподіл працівників за фахом на сектори;

розподіл працівників і робочих місць за підприємствами;

розподіл працівників за статтю та віком.

Сегментація ринку праці це:

рівень економічної ефективності виробництва;

рівень соціальної ефективності праці;

рівень соціальної ефективності виробництва;

сукупність всіх варіантів відповідей.

Причини поділу ринку праці за сегментами, є:

роботодавець - продавець і найманий працівник;

роботодавець і найманий працівник;

Основними суб'єктами ринку праці є:

мобільність робочої сили;

стабільність робочої сили;

розгалуженість робочої сили;

Важливою ознакою становлення ринку праці є:

види, форми, показники;

задоволеність, захист від безробіття;

виникнення, тривалість;

рівні, уклад, формування.

Основні аспекти зайнятості:

фізична і розумова діяльність громадян яка приносить доход згідно законів держави;

сукупність фізичних і розумових здібностей людини;

сукупність соціально - економічних відносин в суспільстві;

Трудова зайнятість це:

організаційно - правові способи та умови працевикористання;

основи життєдіяльності людського суспільства;

виробництво валового національного продукту;

Під формами зайнятості населення розуміють:

частка зайнятих у загальній чисельності населення;

частка звільнених у загальній чисельності населення;

частка переведених працівників у загальній чисельності населення;

Кількісно зайнятість характеризується її рівнем який розраховується як:

систему правових законів, норм, правил та контролю;

функціонування мережі центрів зайнятості;

фінансово-кредитні та інвестиційні заходи;

сукупність усіх варіантів відповідей.

Прямі методи державного регулювання зайнятості включають:

Не прямі методи державного регулювання зайнятості включають:

повній зайнятості з середніми умовами оплати праці;

частковій зайнятості з високими умовами оплати праці;

частковій зайнятості з низькими умовами оплати праці;

немає правильної відповіді

Скандинавська модель зайнятості це забезпечення зайнятості при:

створенні робочих місць без високої продуктивності;

створенні робочих місць з високою продуктивністю;

створенні робочих місць з високими доходами;

Американська модель зайнятості це забезпечення зайнятості при:

максимальний рівень безробіття;

мінімальний рівень безробіття;

рівноважний рівень безробіття;

Природний рівень безробіття це:

конверсійне і молодіжне;

фрикційне і структурне.

Які види безробіття відносять до " природного безробіття"?

Природний рівень безробіття коливається в межах:

добровільне безробіття;

Фрикційне безробіття це:

зміна у попиту на товари і на робочу силу;

зміна у попиту на засоби і предмети праці;

зміна у попиту на матеріальні і духовні блага;

Структурне безробіття це:

підвищенням попиту на товари та послуги;

спадом виробництва та інвестицій у економіку;

підвищенням рівня заробітної плати;

Циклічне безробіття зумовлене:

чисельністю осіб, які не мають роботи;

чисельністю осіб зареєстрованих в службі зайнятості;

рівнем і тривалістю безробіття;

Безробіття характеризується слідуючими основними показниками:

семи днів після реєстрації службою зайнятості не працюють;

десяти днів після реєстрації службою зайнятості не працюють;

тринадцяти днів після реєстрації службою зайнятості не працюють;

Статус безробітного одержують громадяни які протягом:

як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до кількості працездатного населення, %;

як відношення між трудовими ресурсами і економічно активним населенням;

як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності всього населення країни, %;

як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності зайнятого населення країни, %.

Як визначити рівень безробіття?

Тривалість виплати допомоги з безробіття вперше складає:

3-го дня після реєстрації в службі зайнятості;

5-го дня після реєстрації в службі зайнятості;

8-го дня після реєстрації в службі зайнятості;

10-го дня після реєстрації в службі зайнятості.

Допомога з безробіття виплачується з:

повна, продуктивна, раціональна, ефективна;

вимушена, нераціональна, неповна, часткова;

добровільно вибрана, нав'язана, тимчасова;

річна, місячна, денна, почасова.

Основні види зайнятості:

загальнодержавний; регіональний, локальний;

міжобласний, обласний, районний;

регіональний, міський, внутрішньо міський;

районний, міжрайонний, селищний.

Політика зайнятості має декілька рівнів:

не мають роботи, прибуткового заняття;

шукають роботу, хочуть організувати власну справу;

готові приступити до роботи на протязі 2 тижнів;

Безробітними є люди, які:

повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості;

рівня можливостей громадян, ефективному використанні робочої сили;

відповідальності держави за реалізацію політики зайнятості;

Державна політика зайнятості базується на забезпеченні:

повну, неповну та часткову занятость;

первинну та вторинну зайнятість;

добровільну та вимушену зайнятість;

Розрізняють такі форми зайнятості:

тимчасова незайнятість;

часткова незайнятість;

Добровільна неповна зайнятість - це:

нерегламентована зайнятість;

Робота за тимчасовими контрактами - це:

дві основні моделі політики зайнятості;

три основні моделі політики зайнятості;

чотири основні моделі політики зайнятості;

На сьогоднішній час можна виділити:

підвищенні виробництва праці і скороченні доходу;

зниженні виробництва праці і скороченні доходу;

підвищенні виробництва праці і рості доходу;

Європейська модель зайнятості - це скорочення числа зайнятих при:

структурне, циклічне, фрикційне безробіття;

відкрите, фрикційне, приховане безробіття;

циклічне, культурне, фрикційне, приховане безробіття;

Основними видами безробіття є :

спільною метою, єдиним напрямком, с координованістю;

єдиною матеріально-технічною базою, кількістю працівників;

єдиною територіальною ознакою, та управлінням;

єдиною виробничою програмою і проблемою.

Чим об'єднує планування різні підрозділи підприємства?

цільове спрямування, системність, безперервність;

збалансованість, економічність, науковість;

методологічна єдність планів, оптимальність;

план підвищення ефективності виробництва;

норми й нормативи витрат праці та зарплати;

Основою плану показників праці є:

продуктивністю праці, чисельністю персоналу, фондом оплати праці;

кількістю працівників, розмірами підприємства;

наявністю робочих місць, кількістю працівниками;

кількістю керівників, службовців та іншого персоналу.

Планування праці це встановлення доцільних і бажаних пропорцій між:

послідовність складання плану з праці;

послідовність виконання плану з праці;

послідовність нарахування оплати праці;

Аналіз показників за попередній період, визначення головних завдань, виявлення можливих резервів, погодження і збалансування всіх розділів і елементів плану це:

кількість відпрацьованих днів, годин усіма працівниками;

продуктивність праці, чисельність персоналу, фонд оплати праці, середня заробітна плата;

кількість виробленої продукції одним працездатним;

трудомісткість продукції, оплата однієї години робочого часу.

Основні трудові показники це:

технічного, економічного, фінансового планування;

оперативного, місячного, річного планування;

стратегічного, квартального, недільного планування;

річного, квартального, місячного планування.

Система трудових показників є складовою частиною:

потреби в робітниках, спеціалістах, службовцях, керівниках;

мобілізувати колектив на підвищення продуктивності праці;

обґрунтувати фонд споживання, розмір заробітної плати;

Планування дає можливість вирішити:

об'єкт планових рішень;

інтервалами планування;

Класифікація планів здійснюється за такими ознаками:

стратегічний, довгостроковий, середньостроковий;

поточне, оперативне планування;

інвестиційні проекти, бізнес план;

плани для повторювальних дій;

плани для неповторюваних дій;

Всі види планів можуть бути поєднані в слідуючі:

підприємницької діяльності, окремої угоди, розрахунку очікуваних результатів;

матеріального виробництва, торгової діяльності;

вторинного ринку праці, товарів, основних засобів;

забезпеченність підприємства трудовими ресурсами.

можливість та умови функціонування виробництва в країні;

узгодження усіх відносин в процесі праці;

Суспільна організація праці це:

Питання 19 з 68