обстеження цього предмета;

емоційне зацікавлене спостереження дитиною відповідного предмета в реальній дійсності;

навколишня дійсність має виступати змістом організованих спостережень для дітей, в якій можна виділити світ природи, предметний світ, світ людей;

Всі відповіді правильні

Назвати необхідну умову накопичення інформації про предмет майбутнього зображення:

Перевірка знань про завдання, зміст, обладнання та методи навчання сюжетно-тематичного малювання в дошкільних закладах.

кольорові олівці, фломастери, воскові мілки, гуашеві фарби, спеціально приготовлені фарби для малювання пальцями, папір, пензлі, колажні матеріали, баночки для води, підставки для пензлів, палітри;

Набори кольорового паперу, білий папір, темпера, пастель;

альбоми, пензлі різних розмірів, олійні, акварельні, гуашеві фарби;

лістровка, грубша, мозаїчний мазок, алла-прима, папір, мензурки.

В центрі мистецької діяльності ДНЗ, що має бути для роботи з малювання?

Пейзажне Ілюстративне

Назвіть види сюжетно-тематичного малювання

Доповнення предметного малюнка, виконаного вихователем або дитиною дрібними другорядними зображеннями пензлем, олівцем, пальцями, змістового наповнення; зображення сезонних явищ та простих пейзажів; виділення головного об’єкта другорядним зображенням, пов’язаним з ним за змістом

Малювання сюжетів, запропонованих вихователем. Поступовий перехід від зображення кількох предметів, об’єднаних просторовим зв’язком до зображення групи взаємодіючих предметів. Розташування їх на одній лінії внизу аркуша паперу або по середині аркуша, виділення головного в композиції розміром, симетричним розташуванням другорядного, передача пропорційних співвідношень між предметами.

Навчання самостійного вибору сюжету в рамках заданої теми. Об’єднання в сюжетній композиції більшої кількості предметів, більш точна передача їх співвідношення за величиною, взаємодії і взаємозв’язку , динаміки , положень. Виділення головного композиційного центру кольором, контрастним по відношенню до інших зображень ритмом другорядного, асиметричним та діагональним розташуванням для передачі руху; елементарні уміння організації простору; використання кольору та кориту; різні техніки: попередня розмивка тла, по вологому і сухому тлу тощо.

Вчити ускладненому розташуванню: розподілу простору аркушу на два плани (небо, землю, простір води і неба) , розширення одного з планів в залежності від місця головної події та кількості об’єктів зображень. Володіння елементарним уміннями організації простору; розвиток композиційних умінь; використання кольору, колориту, різних технік виконання сюжетного малюнку. Виконання сюжетних малюнків індивідуально та підгрупами.

Завдання сюжетно-тематичного малювання в молодших групах

Малювання сюжетів, запропонованих вихователем. Поступовий перехід від зображення кількох предметів, об’єднаних просторовим зв’язком до зображення групи взаємодіючих предметів. Розташування їх на одній лінії внизу аркуша паперу або по середині аркуша, виділення головного в композиції розміром, симетричним розташуванням другорядного, передача пропорційних співвідношень між предметами

Навчання самостійного вибору сюжету в рамках заданої теми. Об’єднання в сюжетній композиції більшої кількості предметів, більш точна передача їх співвідношення за величиною, взаємодії і взаємозв’язку , динаміки , положень. Виділення головного композиційного центру кольором, контрастним по відношенню до інших зображень ритмом другорядного, асиметричним та діагональним розташуванням для передачі руху; елементарні уміння організації простору; використання кольору та кориту; різні техніки: попередня розмивка тла, по вологому і сухому тлу.

Доповнення предметного малюнка, виконаного вихователем або дитиною дрібними другорядними зображеннями пензлем, олівцем, пальцями, змістового наповнення; зображення сезонних явищ та простих пейзажів; виділення головного об’єкта другорядним зображенням, пов’язаним з ним за зміст

Завдання сюжетно-тематичного малювання в середній групі

Навчання самостійного вибору сюжету в рамках заданої теми. Об’єднання в сюжетній композиції більшої кількості предметів, більш точна передача їх співвідношення за величиною, взаємодії і взаємозв’язку, динаміки , положень. Виділення головного композиційного центру кольором, контрастним по відношенню до інших зображень ритмом другорядного, асиметричним та діагональним розташуванням для передачі руху; елементарні уміння організації простору; використання кольору та кориту; різні техніки: попередня розмивка тла, по вологому і сухому тлу тощо.

Завдання сюжетно-тематичного малювання в старшій групі

Навчання самостійного вибору сюжету в рамках заданої теми. Об’єднання в сюжетній композиції більшої кількості предметів, більш точна передача їх співвідношення за величиною, взаємодії і взаємозв’язку Ю, динаміки , положень. Виділення головного композиційного центру кольором, контрастним по відношенню до інших зображень ритмом другорядного, асиметричним та діагональним розташуванням для передачі руху; елементарні уміння організації простору; використання кольору та кориту; різні техніки: попередня розмивка тла, по вологому і сухому тлу тощо.

Завдання сюжетно-тематичного малювання в групі 7-го року життя

Сонечко світить, хмарки пливуть, на ялинку падають сніжинки; дощ, сніг, листопад,, кульбабки квітнуть на траві, квітуча клумба, найкраща рибка в акваріумі, у траві живе мудрий гриб, подорож їжачка.

Прощальна пісня журавлів, дівчинка годує домашню птицю, осінній. Зимовий, весняний пейзаж, Пригоди Снігуроньки, Казкові вигадки Діда Мороза , птахи прилетіли, Подорож кораблика та ін.

Пейзажі різних пір року, тварини в зоопарку(цирку), морське царство, українське село, зимовий вечір, морозяний день, новорічне свято, ілюстрування літературних творів

Пейзажі різних пір року, тварини, птахи , рослини, ілюстрування літературних творів «Тече вода з-під явора», «Пригоди веселого Карлсона», «Ходить гарбуз по городу», «Кривенька качечка», «Садок вишневий коло хати» та інші.

Зміст сюжетно-тематичного малювання в молодших групах

Зміст сюжетно-тематичного малювання в середній групі

Зміст сюжетно-тематичного малювання в старшій групі

Пейзажі різних пір року, тварини в зоопарку(цирку), морське царство, українське село, зимовий вечір, морозяний день, новорічне свято, ілюстрування літературних творів.

Зміст сюжетно-тематичного малювання в групі 7-го року життя

іграшкова посудка-монетка з кераміки); предмети декоративно-прикладного мистецтва (доріжки, килими, рушники, с6ерветки, скатертини, вишивки);

графіка (дитячі книжки з малюнками, розмальовки, станкові картини, естампи, набори художніх листівок;

образні іграшки (дерев’яні, пластмасові, народні, фабричні, саморобні, муляжі грибів, овочів, фруктів, скульптура малих форм; репродукції художніх картин пейзажного жанру, побутового, натюрморти

Який матеріал має міститися в центрі мистецької діяльності для розвитку естетичного сприймання?

матеріал для роботи з папером і картоном, ножиці, прості та кольорові олівці, фломастери, гуашеві фарби, пензлі м’які для фарб, пензлі з жорстким ворсом для клею, клей ПВА, клейстер у розетках, пластмасові пластини для намазування форм, серветки з тканини, таці для обрізків, фланелеграф;

столики для роботи дітей , на стіні поличка з ящичками для зберігання природних та залишкових матеріалів, стенди для виставок дитячих робіт; предмети, що вийшли з ужитку: сірникові коробки, котушки, флакони, пакетики, пластмасові стаканчики.

листя різних дерев і кущів, плоди(шишки, жолуді, каштани) декоративні гарбузики, плоскі жолуді, шкаралупа каштанів і волоських горіхів, гілочки і корінці; обрізки тасьми, побутові вироби з паперу, картону, фабричні, народні саморобні іграшки, дитячі книжки з малюнками.

Що являє собою сектор з обладнанням для художньої праці?

підбирають твори образотворчого мистецтва, які за змістом відповідають сезону (пейзажі, натюрморти, жанрові картинки, графічні твори); складання разом з дітьми тематичних композицій з квітів, рослин, натюрморти, ікебану, в яких відображають зміст і колорит, прикрашають ними центр і кімнату;

пропонується обладнання, яке активізує художнє сприймання, збуджує уяву, розумове напруження для самостійного створення художніх образів (твори образотворчого мистецтва, дидактичні ігри, художні матеріали);

вносяться атрибути, які викликають індивідуальну зосередженість, заспокоєння, спільні ігри і творчість (книжки-розмальовки, мозаїки, складачки, фланелеграфи, колажні матеріали, народні іграшки, відеокасети з записами казок та мультфільмів;

діти залучаються до самостійного вибору художніх проектів, тем зображення, близьких їхньому соціальному досвіду (праці в місті і селі, сільські і міські пейзажі);

Назвати зміни, які здійснює вихователь в центрі мистецької діяльності упродовж року?

проведення екскурсій до місцевих музеїв образотворчого та декоративного мистецтва, краєзнавчих, на художні виставки, до визначних пам’яток місцевої архітектури, монументальної та монументально-декоративної скульптури, зустрічей з місцевими художниками та майстрами декоративно-прикладного мистецтва;

Назвати зміни, які здійснює вихователь в центрі мистецької діяльності упродовж дня?

Діти залучаються до самостійного вибору художніх проектів, тем зображення, близьких їхньому соціальному досвіду (праці в місті і селі, сільські і міські пейзажі);

відбувається за рахунок ознайомлення дітей з творами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва відомих художників і майстрів різних регіонів, наприклад, Київщини (Т.Яблонська «Весілля»), Гуцульщини (А, Коцка «На Гуцульщині»), Полтавщини (Т. Голембієвська «Українські куманці»),

Чи здійснює вихователь врахування (регіонального) компоненту при облаштуванні центру мистецької діяльності, якщо так, то вказати, вибравши приклади.

так, в дошкільних закладах, що знаходяться в сільській місцевості, діти залучаються до спостереження красивих ландшафтів (поле, річка, озеро, ставок); в містах - спостерігають красу парків, скверів, бульварів, алей, ботанічних садів, архітектурних ансамблів;

так, використовують природні зображувальні матеріали (глина, засушені рослини, плоди) та інструменти, які можна знайти в близькому оточенні (стебла рослин, пір’я птахів);

Чи здійснює вихователь врахування умов сільської і міської місцевості?

Знає зображувальні можливості мистецьких матеріалів та інструментів, володіє різними способами їх використання;

самостійно мислить, фантазує, проявляє здатність до вибору оригінальних тем творчих робіт, цікавих образів;

володіє словниковим запасом і зв’язним мовленням, необхідним для аналізу і оцінки об’єктів зображення, творів образотворчого мистецтва і власних робіт.

Назвати показники засвоєння змісту дитиною п’яти років у плані творчого розвитку.

розширювати досвід пізнавання життєвих форм предметів, кольорів, який вона здобула в процесі практичного використання, звертати увагу на контури предметів, спонукати до впізнання нею предметів за контурами, помічати їх різноманітність, чіткість або розмитість, простоту або складність, здатність точніше розрізняти кольори та відтінки, помічати їх різне сполучення в природі, предметах побуту, творах мистецтва;

створювати умови для практичного обстеження дітьми окремих геометричних форм предметів, потурбуватись щоб всі предмети були різних розмірів, сприяти вправлянню дитини у розрізненні кольорів, групуванні предметів за величиною, формою, кольором; звертати увагу на красу зовнішнього вигляду людей і їхніх взаємин: охайність одягу і зачіски, приємну посмішку, лагідний голос, уважне і доброзичливе ставлення до оточуючих;

дати можливість дитині самостійно вивчати, обстежувати складніші за будовою предмети з 3-5 і більше частин, навчиться рухами, зором виділяти в будові предметів частини та називати їх; виділяти головні, найбільші частини, а в них – їх форму, контур, колір, звертати увагу на особливості менших частин, розташування, симетричність будови більшості предметів; помічала й відчувала красу і різноманітність форм барв у природі, предметах побуту, одязі дітей та дорослих.

Яким чином забезпечити збагачення зорового досвіду та естетичних почуттів дитини під час спостереження краси навколишнього світу в ДНЗ?

вчити дитину помічати в різних обрисах фантастичні образи, відтворювати їх у малюнку, аплікації, в побуті звертати увагу на різноманітність форм одних і тих самих груп предметів, посуду, ваз, настільних ламп, серветок, ножів, різних дощечок;

більше мати збірно-розбірних іграшок: пірамід, мотрійок, грибочків, в них діти краще пізнають форму, будову, величину, колір; гратися разом з дитиною, щоб ознайомити її з формами, кольорами, величинами – основними сенсорними еталонами; запитувати про назви частин предметів, якого вони кольору; яка з них більша, яка менша, заохочувати до уважного розглядання, порівняння, пропонувати ігрові вправи;

корисно подбати про естетичну обстановку для життя і розвитку дитини, образність, яскравість, різнобарвність побутових предметів, забезпечити у всьому довкіллі кольорові контрасти; подбати про поступове ускладнення іграшок і предметів, з якими діє дитина, змінюйте, доповнюйте їх добірку, враховуючи форму, будову, кольори, і способи з’єднання частин;

Яким чином забезпечити збагачення зорового досвіду та естетичних почуттів дитини під час спостереження краси навколишнього світу у родині?

Пізнаючи себе дитина проходить ті самі етапи, що й у пізнанні зовнішнього світу (І Сєченов);

формування самопізнання починається з елементарних відчуттів власного тіла;

самопізнання проявляється у спілкуванні дитини з оточуючими, в процесі ігрової, навчальної і трудової діяльності;

прагне постійно удосконалювати свої художні вміння і навички, навчитись нового в плані техніки та композиції малюнка, користуватись кольорами і відтінками, займається в гуртках, студіях образотворчого мистецтва, школах та будинках дитячої творчості, зацікавлено спілкується з художниками та майстрами народної творчості.

Поясніть як , Ви, розумієте поняття самопізнання дитини у образотворчому мистецтві?

складання, поєднання, вагоме співвідношення складових художнього твору у різних видах мистецтва;

«відкриття на аркуші паперу верхнього та нижнього кутів – це перший крок в організації дитячого малюнка»;

це не просто навчати графічної грамоти, а заохочувати дитину до мистецтва, до його світу;

вона організовує твір мистецтва так, щоб глядач міг зрозуміти його основну ідею і ставлення автора до зображуваного;

Що означає термін «композиція»?

для пізнання дітьми різноманітності форм, їх індивідуальних ознак і контурів, порівнюйте з ними в природі форму листя, квітів, овочів, фруктів, пропонуйте обстежувати предмети нескладної будови (з 4-5 частин);

важливо виділити головні, найбільші частини, а в них – їх форму, контур, колір; звернути увагу на особливості менших частин, розташування. симетричність будови більшості предметів;

щоб дитина помічала й відчувала красу й різноманітність форм і барв у природі, предметах побуту, одязі дітей та дорослих;

Назвіть умови для практичного обстеження дітьми окремих геометричних форм предметів?

емоційно-особистісне ставлення до зображуваного;

технічна грамотність; оригінальність рішення узагальненого трактування образу;

образотворча самостійність;

Що саме дає поштовх дитині для прояву свого ставлення до зображуваного на малюнку?

тому, що вона є вираженням внутрішнього світу дитини, пов’язаною зі схованкою художніх образів;

творча активність дітей під впливом мистецтва спрямовується, культивується, збагачується; здійснюється перетворення природної творчої енергії дитини в художньо-творчу енергію особистості;

здійснюється активізація найбільш важливих психофізіологічних процесів, які беруть участь у продуктивній художній творчості;

Чому дитячу творчість вважають мистецтвом?

це своєрідний начерк, в результаті продумування послідовності виконання предметного чи сюжетного малюнка;

попереднє промалювування простим олівцем контурів певного предмету чи сюжету;

алгоритм виконання послідовності дій простим олівцем для послідуючого зафарбовування фарбою;

Що таке схема у «дитячому малюнку», як вона виникає?

особлива схильність дітей до навіювання;

колективна форма сприймання та творчості;

особлива форма катарсичного ефекту у дітей;

синтез мистецтв, використаних у моделі (образотворче мистецтво, музика, художнє слово);

Якими сприятливими обставинами забезпечується процес художнього сприймання творів мистецтва дітьми дошкільного віку?

базовий метод навчання дітей;

є не тільки ознайомлення дітей з зовнішньою формою реальних предметів та явищ навколишньої дійсності, а й отримання знань необхідних для засвоєння навчальних дисциплін в школі;

це не звичайне споглядання, а перехід від окремих багатих уявлень, необхідних у будь-якій фаховій діяльності;

це наочний метод навчання, який дає прекрасні результати не тільки в навчанні малюнку, але і в загальному художньо-творчому розвитку дитини;

Яку мету має робота з натури?

бесіда , направлена на естетичне сприймання натюрморту та послідовні умови його виконання;

компонування натюрморту, підготовчий малюнок, робота кольором;

бесіда, направлена на естетичне сприймання натюрморту, проведення відповідних вправ, необхідних для самостійної роботи над натюрмортом, використання високохудожнього зорового ряду, якісного матеріалу;

підготовка натюрморту, вибір формату для роботи, робота олівцем;

Які основні етапи роботи над натюрмортом?

загальна характеристика розвитку дитини-дошкільника;

завдання художнього розвитку;

естетичне сприймання довкілля, художнє пізнання, творча уява, образотворча діяльність;

У якій саме послідовності викладається зміст художнього розвитку в кожному з вікових періодів?

знання про частини свого тіла: голова, шия, тулуб, кінцівки;

усвідомлення зв’язку фізичних змін організму з харчуванням;

знання різних груп їжі; знання про різні гігієнічні процедури;

Що є важливим для створення дітьми образу людини?

Предмети та явища навколишнього світу;

їх будову, основні частини, колір, величину;

основну форму образу, його будову, пропорційне співвідношення частин, найяскравіші, найхарактерніші ознаки;

композиційні відношення, перспективу;

Що передають дошкільники у предметній образотворчій діяльності?

Творчу композицію певних зображень;

зображення певних «каракулів», штрихів, начерків;

зображення реальних предметів навколишньої дійсності;

зображення двох або кількох предметів, пов’язаних між собою єдиним змістом;

Що передбачає сюжетна образотворча діяльність?

оволодіння технікою користування різними зображувальними матеріалами; вміння правильно розміщувати образи на площині;

це вибір необхідних прийомів роботи з матеріалом, способи користування зображувальними інструментами, вибір та утворення нових кольорів і відтінків;

це вміння розміщувати предмети чи групи предметів на площині, в просторі, передавати взаємозв’язок між ними;

Як, Ви, розумієте що таке технічні та композиційні вміння у дошкільників?

індивідуальна допомога, схвальний підсумок;

зацікавленість, мотивація;

два основних напрями: спільна діяльність дитини і дорослого; створення образів предметів, в основі яких міститься форма, наближена до геометричної: круг, прямокутник, трикутник, трапеція;

Які основні напрями простежуються у визначенні змісту малюнків з предметного малювання для дітей молодшої групи?

це кілька об’єднаних загальних змістом зображень, виділення серед них головного змістового центру, передача взаємодії між ними та іншими зображеннями, передача враження руху, зображення місця і часу дії;

Це відображення дітьми елементарних правил композицій

це зображення кількох однакових форм;

це відображення дітьми кількох різних за розміром та кольором форм;

Що таке «сюжетний малюнок»?

Коли на кожний пальчик набирається різна фарба; вчити дітей малювати крапками, плямами, розводами;

(відбиток), коли дітям пропонується на одну зі сторін складеного навпіл аркуша нанести кілька великих плям рідко розведеної фарби, а другою половиною притиснути, потім, розгорнувши аркуш, отримаємо химерні візерунки, можна також домалювати зображення;

навчання дітей робити чорні і різноколірні клякни, дивитись на них і бачити образи, предмети або їх частини;

малювання по черзі один починає, закриває свій малюнок, залишивши частину зображення для продовження, другий – продовжує, третій – закінчує;

Що таке техніка «монотипія»?

Питання 29 з 37